Комуніста на "Порше" не пустили в Литву за серп і молот. ФОТО

Литовські прикордонники не пропустили в країну Porsche 996 з білоруськими номерами. Причиною стало те, що машина була прикрашена радянською символікою - на червоному капоті зображені жовтий серп, молот і зірка.

Про це повідомляє "Хартыя-97" з посиланням на delfi.lt.

Документи 26-річного господаря машини, який намагався перетнути білорусько-литовський кордон на КПП "Лаворішкес", були в порядку.

У Литві заборонено публічно демонструвати радянську і нацистську символіку, тому прикордонники повідомили білорусу, що його машина не може потрапити на територію країни.

Білоруському комуністу запропонували продовжити подорож пішки або на автобусі. Чоловік відмовився, тому йому видали відмову у в'їзді на територію країни.

Нагадаємо, демонстрація або розповсюдження радянської чи нацистської символіки в Литві карається штрафом у розмірі 500-1000 літів (180-350 доларів).

Як відомо, минулого тижня у Вільнюсі затримали ювеліра, який вивісив на своєму балконі в центрі міста прапор СРСР.

У червні цього року парламент Молдови заборонив використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота. 

У квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні прокуратура відмінила цю заборону.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний прапор можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.