Нову книгу Віктора Суворова видають українською

Нова книга Віктора Суворова — “Кузькіна мать” — виходить українською. Видавництво вже підписало ліцензійний договір з автором. Книжка побачить світ восени. Сам Суворов віднедавна ідентифікує себе як "український історик".

Про це ІП повідомило видавництво "Зелений пес".

Книжки Суворова, українця за походженням, видавалися мільйонними накладами російською, англійською, німецькою та іншими мовами. Популярні серед масового читача, вони викликають неоднозачну реакцію академічних істориків.

Нова книга Віктора Суворова — “Кузькіна мать” — виходить українською. Видавництво “Зелений пес” вже підписало ліцензійний договір з автором. Книжка побачить світ восени цього року.

У видавництві стверджують, що "це буде перше видання письменника рідною мовою", але книги Суворова видавалися українською ще на початку 1990-их.

Книга "Кузькіна мать" присвячена Карибській кризі, 50-ліття якої відзначається цього року. Ядерне протистояння Радянського Союзу та США тоді мало не поставило крапку у розвитку людської цивілізації.

"Кузькіна мать” – це не тільки крилатий вислів тодішнього керівника СРСР Микити Хрущова, це ще й назва 50-мільйонної ядерної бомби, яку Радянський Союз підірвав на Новій Землі, щоб залякати імперіалістів.

Хрущов на обкладинках американських журналів. ФОТО

Найбільшому блефу в історії людства, яким було розташування на Кубі радянських ракет, людям, що врятували світ від загибелі, Берлінському муру, котрий постав того ж року, присвячено книжку Віктора Суворова, який віднедавна позиціонує себе як "український історик".

"Кузькіна мать" вийде у серії “Нетабачна історія”, в якій минулого року була видана книга Габі Кьопп “Навіщо я народилась дівчинкою”, присвячена сексуальним злочинам радянських визволителів у Німеччині.

Віктор Суворов (Володимир Різун) — письменник, історик, дослідник, у минулому — розвідник, капітан Головного розвідувального управління Генштабу СРСР. Автор історичних бестселерів "Криголам", "Акваріум", "День М". Ворог Радянського Союзу, заочно засуджений до розстрілу. Персона нон ґрата в багатьох пострадянських країнах.

Читайте також: "Віктор Суворов: "Мєдвєдєв надрукував наклеп на Росію"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.