В Києві перейменують усі вулиці Леніна, які лишилися

Комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА підтримала ініціативу "Української громади Києва" про "перейменування вулиць Леніна в Києві на честь українських героїв".

Про це сказав лідер союзу громадян "Українська громада Києва", заступник керівника центрвиборчштабу партії "ВО "Свобода" Сергій Рудик, повідомляє "Експрес".

Політики запропонували замінити названі ім'ям вождя Жовтневої революції чотири вулиці, відповідно:

- у Дарницькому районі, мікрорайон Бортничі - на вул. сотника Аверкія Гончаренка (український військовий, командир українських частин у бою під Крутами);

- у Солом'янському районі, мр-н Жуляни - на вул. Отамана Зеленого (Данило Терпило - український революціонер, повстанський отаман. Глава Дніпровської повстанської дивізії в 1918 р., звільняв Київ від більшовиків);

- у Деснянському районі, с. Троєщина - на вул. козака Степана Щербака (козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, герой Другого Зимового походу. Степан Щербак на пропозицію більшовицького комісара перейти на службу більшовиків відповів від імені всіх козаків відмовою. Розстріляний 22 листопада 1921 у м. Базар. Реабілітований 27 квітня1998 р.);

- у Святошинському районі - на вул. Олексія Алмазова (український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки).

Комісія підтримала три з чотирьох запропонованих перейменувань за умови, що вулицю Леніна у Деснянському районі міста Києва перейменують на вулицю Олександра Загродського (військовий діяч часів УНР, генерал-полковник Армії УНР, командир Волинської дивізії, учасник Першого зимового походу, заступник головнокомандувача Армії УНР).

Як відомо, в січні 2012 року "свободівці" заявили, що на Лісовому масиві розбито меморіальні дошки генералу Жукову на вулиці, названої в його честь. Активісти партії пропонували перейменувати вулицю Жукова на честь Олекси Алмазова.

До того, як стати одним із керівників ВО "Свобода", Сергій Рудик був заступником мера Києва Леоніда Черновецького і входив до партій Владислава Каськіва "Пора" та Віктора Балоги "Єдиний центр".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.