В Австрії знайшли бюстгальтер, якому 600 років. ВІДЕО

В середньовічному австрійському замку знайшли комплекти жіночої білизни, яким майже 600 років. Знахідка перекреслює всю історію моди - досі було прийнято вважати, що бюстгальтер було винайдено наприкінці XIX-го сторіччя.

Про це повідомляють Euronews.

Знахідка виявилася ще більш дивовижною від того, що білизна, яку створили орієнтовно у 1450-му плюс-мінус 20 років, виглядає так само, як і сучасна.

“Щоденний одяг просто викидали. Вам буде дуже складно знайти більш менш повний комплект, може пощастити тільки під час розкопок. А це прекрасна можливість подивитися на життя у Середньовіччі”, – сказала археолог Беатрікс Нуц.

Відео Української служби BBC

Знахідка була зроблена ще у 2008 році в замку Ленґберґ у Східному Тіролі. 

П'ять років знадобилося дослідникам та експертам, щоб перестрахуватися, оприлюднюючи сенсаційну новину. За цей час зразки тканин надіслали на численні експертизи, і вони всі підтвердили їхній вік.

Читайте також: "Феномен Середньовіччя: чому ми так любимо рицарів?"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.