ПОМЕРЛА ІРИНА КАЛИНЕЦЬ (оновлено)

31 липня у результаті важкої і тривалої хвороби на 72 році пішла з життя українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, громадський діяч, діяч дисидентського руху, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів).

Про це повідомляє DT.ua з посиланням на прес-службу ЛНУ імені Франка.

 

Поховають Ірину Калинець 2 серпня на Личаківському цвинтарі Львова, повідомив ІП член організаційного комітету, гендиректор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

1 серпня, о 18.00 у церкві Св.Климентія Папи (вул. Генерала Чупринки, 70) відбудеться парастас. 2 серпня з 10.00 до 12.00 у церкві Святої Трійці (вул. Тершаківців, 11) — прощання з Іриною Калинець.

 

Ірина Калинець — поетеса, активістка українського національного і правозахисного руху, дружина лауреата Шевченківської премії Ігоря Калинця, — народилася в сім'ї віруючих УГКЦ. 

Після закінчення філологічного факультету Львівського університету викладала українську мову. У 1970-му за виступи на захист переслідуваних діячів культури звільнена з роботи. Протестувала проти арешту Валентина Мороза та Ніни Строкатої. Брала участь у виданні нелегального журналу "Український вісник".

У 1972-му засуджена до шести років ув'язнення і трьох років заслання за статтею "антирадянська агітація і пропаганда". Покарання відбувала у Мордовії разом зі Стефанією Шабатурою та Надією Світличною. Місце посилання — Читинська область. 

До Львова повернулася у 1981-му. Стала співредактором культурологічного журналу "Євшан-зілля", була серед організаторів "Меморіалу", Руху, увійшла в Наукове товариство імені Тараса Шевченка, написала більше трьох сотень статей.

Невіддільна від мистецтва: автор віршів, новел, історичної белетристики, казок для дітей. В історичних дослідженнях її порадником і критиком був професор Ярослав Дашкевич.

У 1990-му Калинець обрана депутатом Верховної Ради I скликання. У тому ж році очолила Львівське обласне управління освіти.

У 1998 році за громадську діяльність визнана "Героїнею миру" (США, Ротчестер). В 2000-му нагороджена орденом княгині Ольги.

Більше про Ірину Калинець читайте у розділі "Тексти"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.