ПОМЕРЛА ІРИНА КАЛИНЕЦЬ (оновлено)

31 липня у результаті важкої і тривалої хвороби на 72 році пішла з життя українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, громадський діяч, діяч дисидентського руху, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів).

Про це повідомляє DT.ua з посиланням на прес-службу ЛНУ імені Франка.

 

Поховають Ірину Калинець 2 серпня на Личаківському цвинтарі Львова, повідомив ІП член організаційного комітету, гендиректор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

1 серпня, о 18.00 у церкві Св.Климентія Папи (вул. Генерала Чупринки, 70) відбудеться парастас. 2 серпня з 10.00 до 12.00 у церкві Святої Трійці (вул. Тершаківців, 11) — прощання з Іриною Калинець.

 

Ірина Калинець — поетеса, активістка українського національного і правозахисного руху, дружина лауреата Шевченківської премії Ігоря Калинця, — народилася в сім'ї віруючих УГКЦ. 

Після закінчення філологічного факультету Львівського університету викладала українську мову. У 1970-му за виступи на захист переслідуваних діячів культури звільнена з роботи. Протестувала проти арешту Валентина Мороза та Ніни Строкатої. Брала участь у виданні нелегального журналу "Український вісник".

У 1972-му засуджена до шести років ув'язнення і трьох років заслання за статтею "антирадянська агітація і пропаганда". Покарання відбувала у Мордовії разом зі Стефанією Шабатурою та Надією Світличною. Місце посилання — Читинська область. 

До Львова повернулася у 1981-му. Стала співредактором культурологічного журналу "Євшан-зілля", була серед організаторів "Меморіалу", Руху, увійшла в Наукове товариство імені Тараса Шевченка, написала більше трьох сотень статей.

Невіддільна від мистецтва: автор віршів, новел, історичної белетристики, казок для дітей. В історичних дослідженнях її порадником і критиком був професор Ярослав Дашкевич.

У 1990-му Калинець обрана депутатом Верховної Ради I скликання. У тому ж році очолила Львівське обласне управління освіти.

У 1998 році за громадську діяльність визнана "Героїнею миру" (США, Ротчестер). В 2000-му нагороджена орденом княгині Ольги.

Більше про Ірину Калинець читайте у розділі "Тексти"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.