Спецпроект

На вимогу Польщі прокуратура допитала ветерана УПА (уточнено)

Прокурорські органи Польщі порушили кримінальну справу "за фактом злочинів проти польського народу" під час українсько-польського міжетнічного конфлікту на Волині 1943 року. На запит польських силовиків українськими слідчими органами був допитаний ветеран УПА Степан Бакунець.

Про це повідомляє громадянська ініціатива "Поліська Січ" з посиланням на Дубровицьку районну прокуратуру Рівненської області.

За словами представників райпрокуратури, вони виконували окреме доручення Генпрокуратури України, яка отримала від органів польської генпрокуратури запит про "надання правової допомоги у кримінальній справі, порушеній за фактом злочинів проти польського народу".

У клопотанні польська сторона звернулася з проханням "провести слідчі дії з громадянином України Бакунцем Степаном Сидоровичем, який у 1962 році оселився в одному з сіл Дубровицького району".

"Ми виконали це доручення і допитали [ветерана - ІП], бо окреме доручення у кримінальній справі підлягає обов'язковому виконанню, - зазначили у районній прокуратурі. - Допитали і направили протокол допиту в прокуратуру Рівненської області, а далі вони вже якось передавали на Польщу".

"Його допитували в якості свідка", - повідомила "Історичній Правді" заступник прокурора Дубровицького району Ірина Соловей. Вона не деталізувала обставини допиту.

На думку громадської ініціативи, підставою для таких слідчих дій стали твердження польського історика Ґжеґожа Мотики, який звинуватив відділ УПА Григорія "Коробки" Перегійняка (представника "бандерівського" крила ОУН) в ліквідації польської колонії Паросля поблизу села Антонівка в Сарнецькому районі Рівненщини.

Допитаний райпрокуратурою ветеран УПА Степан Бакунець, який служив у загоні "Коробки", повідомив "Поліській Січі", що ніколи не чув про колонію Паросля.

Також Бакунець зазначив, що на запитання прокуратури розповів про свою участь в облозі бійцями УПА села Гута-Степанська (сьогодні село Гута Костопільського району Рівненщини) в липні 1943 року.

За словами ветерана, причиною облоги було те, що в Гуті-Степанській переховувалось два десятка червоних партизан, які грабунками і нічними нападами на сусідні села тероризували українське населення. Місцеві поляки не лише не видали червоних, а й убили трьох надісланих УПА парламентерів.

Після вбивства переговорників почалась серйозна перестрілка, внаслідок чого запалали будівлі в селі. З початком пожеж поляки масово почали тікати з Гути. Втікачів, зі слів Бакунця, зупиняли і обшуковували на предмет зброї і відпускали, а радянських партизанів у селі так і не виявили.

В опублікованих у часописі "Ї" польських спогадах про конфлікт під Гутою-Степанською стверджується, що в селі справді знаходився комуністичний партизанський загін кількістю у 80 осіб. Капітан Армії Крайової Владислав "Бомба" Коханський, який керував місцевою польською самообороною, співпрацював із радянськими партизанами Юзефа "Макса" Собесяка.

У вирішальний момент комуністи відступили з села, прихопивши з собою найкращу зброю оборонців, після чого поляки й почали масово тікати з Гути-Степанської, повідомляє "Поліська Січ".

За твердженням польських істориків Єви і Владислава Семашків, внаслідок акції УПА загинуло близько 600 поляків - як озброєних представників самооборони, так і мирного населення. Більшість польського населення вирвалися з оточення. Після цього село Гута-Степанська припинило існувати.

Степан Бакунець наголосив, що готовий співпрацювати зі слідством і захищати честь свого підрозділу в будь-якому суді.

Нагадаємо, в серпні 2011 року президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.

У травні 2011 року польський Сейм мав розглядати ухвалу з засудженням Волинської трагедії як українського "злочину з ознаками геноциду", але це питання було перенесене на невизначений термін.

Читайте також:

Волинська трагедія 1940-их: пошук між двома правдами

Рада і Сейм готують спільну заяву про примирення

Скандал із розкопками польських жертв УПА. Їх не можуть порахувати

Володимир В'ятрович: "Волинська трагедія - частина польсько-української війни"

Волинь-1943. Український комплекс "жертви із чистим сумлінням"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.