Комісія Київради не хоче Музею Марчука на Трьохсвятительській

Комісія Київради з питань культури та туризму не підтримала проект рішення Київради про будівництво в одній споруді музею художника Івана Марчука і приватних апартаментів.

Про це повідомила прес-служба голови зазначеної комісії Олександра Бригинця.

Йдеться про проект рішення Київради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "САС" на вул. Трьохсвятительській, 4-д в Шевченківському районі Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального культурного центру "Музей художника І.Марчука", апартаментів і ТП".

"Я не проти будівництва музею Марчука i я не проти, щоб його побудували саме там, - зазначив Бригинець. - Але за умови, що це буде музей, який будуватиме держава, тому що той варіант, який є сьогодні - побудувати замість туалету апартаменти з вбудованим музеєм - це халтура. Це те ж саме, як колись хотіли побудувати торгово-офісний центр з вбудованим музеєм історії Києва на Інститутській".

Депутат зазначав, що клопотання товариства "САС" відповідно до закону не може бути задоволене, оскільки пам′ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Володимирська гірка" є особливо цінною землею, виділяти яку можна тільки з дозволу Верховної Ради України.

Крім цього, Володимирська гірка входить до буферної зони Софії Київської, тому будь-яке будівництво на ній можна починати тільки після надання на це згоди ЮНЕСКО.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.