Українці і німці зніматимуть кіно про убивцю Бандери

Українські й німецькі кінопродюсери планують зняти фільм про історію кохання агента КГБ Богдана Сташинського, який у жовтні 1959 року убив Степана Бандеру.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Планована назва фільму - "Любов убивці", автор сценарію - грузинський режисер Заза Буадзе, котрий живе в Україні.

Зйомки заплановані, зокрема, в Україні й Німеччині; гратимуть українські й німецькі актори, а самі історії є універсальними й зрозумілими для міжнародної публіки.

Як каже Буадзе, у фільмі йтиметься про любов простої жінки Інґе, яка спонукала Богдана Сташинського до покаяння.

Кінематографіст сподівається, що цю роль зіграє голлівудська зірка Кірстен Данст, батько якої з Гамбурга.

За словами режисера, картину можна визначити, як "драму з елементами шпигунського кіно". Він вказує на певні паралелі з німецьким фільмом "Життя інших", в якому йдеться про східнонімецьку службу безпеки й мистецькі кола Східного Берліна.

Буадзе додає, що партнером у цій роботі виступить німецька компанія Bavaria Films, а сам фільм зніматиметься англійською мовою, й значну його частину фільмуватимуть у Берліні.

Агент КГБ Богдан Сташинський убив двох чільних провідників ОУН - "двійкаря" Лева Ребета (1957) і лідера ОУН(б) Степана Бандеру (1959). У серпні 1961-го він здався американським спецслужбам, після чого зник.

Історію кохання Сташинського та Інґе читайте у статті "Убивця Бандери може бути ще живий"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.