Українці і німці зніматимуть кіно про убивцю Бандери

Українські й німецькі кінопродюсери планують зняти фільм про історію кохання агента КГБ Богдана Сташинського, який у жовтні 1959 року убив Степана Бандеру.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Планована назва фільму - "Любов убивці", автор сценарію - грузинський режисер Заза Буадзе, котрий живе в Україні.

Зйомки заплановані, зокрема, в Україні й Німеччині; гратимуть українські й німецькі актори, а самі історії є універсальними й зрозумілими для міжнародної публіки.

Як каже Буадзе, у фільмі йтиметься про любов простої жінки Інґе, яка спонукала Богдана Сташинського до покаяння.

Кінематографіст сподівається, що цю роль зіграє голлівудська зірка Кірстен Данст, батько якої з Гамбурга.

За словами режисера, картину можна визначити, як "драму з елементами шпигунського кіно". Він вказує на певні паралелі з німецьким фільмом "Життя інших", в якому йдеться про східнонімецьку службу безпеки й мистецькі кола Східного Берліна.

Буадзе додає, що партнером у цій роботі виступить німецька компанія Bavaria Films, а сам фільм зніматиметься англійською мовою, й значну його частину фільмуватимуть у Берліні.

Агент КГБ Богдан Сташинський убив двох чільних провідників ОУН - "двійкаря" Лева Ребета (1957) і лідера ОУН(б) Степана Бандеру (1959). У серпні 1961-го він здався американським спецслужбам, після чого зник.

Історію кохання Сташинського та Інґе читайте у статті "Убивця Бандери може бути ще живий"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.