Українці і німці зніматимуть кіно про убивцю Бандери

Українські й німецькі кінопродюсери планують зняти фільм про історію кохання агента КГБ Богдана Сташинського, який у жовтні 1959 року убив Степана Бандеру.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Планована назва фільму - "Любов убивці", автор сценарію - грузинський режисер Заза Буадзе, котрий живе в Україні.

Зйомки заплановані, зокрема, в Україні й Німеччині; гратимуть українські й німецькі актори, а самі історії є універсальними й зрозумілими для міжнародної публіки.

Як каже Буадзе, у фільмі йтиметься про любов простої жінки Інґе, яка спонукала Богдана Сташинського до покаяння.

Кінематографіст сподівається, що цю роль зіграє голлівудська зірка Кірстен Данст, батько якої з Гамбурга.

За словами режисера, картину можна визначити, як "драму з елементами шпигунського кіно". Він вказує на певні паралелі з німецьким фільмом "Життя інших", в якому йдеться про східнонімецьку службу безпеки й мистецькі кола Східного Берліна.

Буадзе додає, що партнером у цій роботі виступить німецька компанія Bavaria Films, а сам фільм зніматиметься англійською мовою, й значну його частину фільмуватимуть у Берліні.

Агент КГБ Богдан Сташинський убив двох чільних провідників ОУН - "двійкаря" Лева Ребета (1957) і лідера ОУН(б) Степана Бандеру (1959). У серпні 1961-го він здався американським спецслужбам, після чого зник.

Історію кохання Сташинського та Інґе читайте у статті "Убивця Бандери може бути ще живий"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.