У Литві затримують за вивішений на балконі прапор СРСР. ФОТО

Вільнюський ювелір був затриманий за те, що вивісив на своєму балконі прапор СРСР, а також прапор радянської Вірменії. Чоловіка звинувачують у порушенні закону, що забороняє публічну демонстрацію радянської символіки.

Подія сталася 22 липня - в річницю проголошення Литовської Радянської Соціалістичної республіки, повідомляє Delfi.

На своєму балконі вільнюський ювелір Арвідас Гурявічюс (1951 р.н.) постійно тримає прапор США. Проте в неділю він вивісив і радянські прапори.

Побачивши це, в поліцію подзвонив обурений вільнюсец. Поліція приїхала протягом декількох хвилин. Поліцейські затримали ювеліра, який саме повернувся додому, вилучили прапори і відвезли його до комісаріату. У крові Гурявічюса виявлено 1,68 проміле алкоголю.

Фото: Delfi.lt

Гурявічюс - відома у Вільнюсі особистість, пише Delfi. Його часто можна зустріти в центрі міста в радянській шинелі і майці з написом "СРСР", часто в стані алкогольного сп'яніння.

72 роки тому, 22 липня 1940 року заснований радянською владою Народний Сейм Литви прийняв декларацію про зміну державного ладу і вступ країни в СРСР як однієї з республіки. Однак Гурявічюс сказав поліцейським, що підняв прапор з іншої причини.

Він сказав, що в той день відвідав "блошиний ринок", де познайомився з колекціонером, який хотів придбати ці прапори. Вони прийшли в квартиру Гурявічюса, але в квартирі не було місця, щоб розгорнути прапори, тому їх вивісили на балконі.

У цей час зателефонувала подруга ювеліра і "попросила зустріти її біля синагоги, оскільки вона йшла з сумками". Він вибіг, щоб зустріти її, а коли повернувся, покупця вдома вже не застав, натомість там уже чекали поліцейські.

Ювелір був доставлений у відділок, на нього завели адміністративну справу. Йому загрожує штраф у 500-1000 літів (175-350 доларів) і конфіскація прапорів.

Як українці допомагали литовцям вийти з Союзу. ФОТО

У 2008 році сейм Литви вніс доповнення до закону про збори, які забороняють використовувати нацистську та радянську символіку - це стосується й заходів 9 травня.

У 2010-му литовський парламент ухвалив поправки до Кримінального кодексу, якими встановив кримінальну відповідальність за публічне виправдання, заперечення або применшення міжнародних злочинів, злочинів СРСР або нацистської Німеччини щодо Литви або її мешканців.

Нагадаємо, минулого тижня парламент Молдови заборонив використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота. 

У квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні прокуратура відмінила цю заборону.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний прапор можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Дивіться також:

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

Європейський суд не дозволив реєструвати радянську символіку як бренд

Грузія розпочала люстрацію і заборонила свастику, серп і молот

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Польща нагадала росіянам, що за серп і молот можуть посадити

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.