У Пересопниці знайшли середньовічні жіночі прикраси

У Рівненській області на території культурно-археологічного комплексу "Пересопниця" знайдено нові археологічні пам’ятки.

Про це повідомляє "Рідна.ua" із посиланням на директора культурно-археологічного комплексу "Пересопниця" Миколу Федоришина.

За його словами, серед знахідок чимало жіночих прикрас періоду Київської Русі.

Найцікавішою із знахідок, на думку директора, є бронзова фібула у формі ромбу. У княжі часи її використовували як брошку-застібку, яку зазвичай носили на плащах.

Унікальність прикраси полягає в тому, що вона збережена повністю, адже, як правило, археологи виявляють лише фрагменти фібул. У Пересопниці її знайшли на теренах княжого дитинця, тож, найімовірніше, прикраса належала боярині, зазначив Федоришин.

За його словами, культурний шар тут дуже багатий для пошуків археологів, тому чимало знахідок виявляють буквально на поверхні. І саме археологічна привабливість цієї території становить інтерес для багатьох туристів, додав він.

"Нині в музеї відкрилася експозиція жіночих прикрас давньоруського періоду, - сказав Федоришин. - Сформована вона на основі місцевих знахідок — перснів, браслетів, підвісок".

Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" було відкрито за участі президента Януковича у серпні 2011 року з нагоди 450-річчя Пересопницького Євангелія. Він включає музей Першокниги, експозиції про історію села та музейний комплекс просто неба "Княже місто".

Пересопниця - колишнiй центр удiльного князiвства в XII-XIII столiттях, перша лiтописна згадка про мiсто датується 1149 роком.

Пересопницьке Євангелiє стало першим перекладом Святого Письма на мову, близьку до народної. Над книгою працювали настоятель Пречистинского монастиря Григорiй i чернець цiєї обителi Михайло Василевич. Книгу замовила i дала грошi на її перепис княгиня Анастасiя Заславська.

Робота над Євангелiєм тривала з 1556 до 1561 років.

Зараз манускрипт зберiгається в Нацiональнiй бiблiотецi iм. В. Вернадського НАНУ. З 1991 року на Пересопницькому Євангелiї президенти України присягають на вiрнiсть народовi України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.