Спецпроект

Волинські "регіонали" кажуть, що не хотіли реабілітації УПА

Депутати фракції партії регіонів Волинської облради запевняють, що не голосували за звернення до Верховної Ради про визнання учасниками бойових дій воїнів ОУН-УПА, а результати голосування пояснюють тим, що відбувся збій системи "Рада".

Про це йдеться в заяві фракції, опублікованій на офіційному сайті обласної організації ПР.

Нагадаємо, 21 червня 2012 року Волинська обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради України із проханням визнати вояків ОУН-УПА учасниками бойових дій під час Другої світової війни і ратифікувати резолюцію ПАРЄ про засудження нацизму і комунізму.

Це рішення підтримали зокрема й 10 депутатів від Партії регіонів.

Після того заступник голови фракції Партії регіонів у парламенті Михайло Чечетов зазначив, що остаточне рішення щодо цих депутатів партія прийме лише після того, як детально вивчить, як відбувалося згадане голосування і обговорить це питання на раді фракції.

У своїй заяві волинські "регіонали" пояснюють, що через збій системи "Рада" спрацювали картки кількох депутатів фракції на підтримку рішення, хоч депутати фактично не голосували за поданий проект.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.