В Угорщині вирахували "нацистського злочинця №1". Владі байдуже

Британські репортери вистежили в Будапешті Ласло Чатарі, якого єврейські організації називають "нацистським злочинцем номер один". Угорські державні відомства самоусунулися від цієї справи.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Відповідну інформацію журналісти бульварного видання The Sun одержали від Центру Симона Візенталя, що розшукує нацистських злочинців у всьому світі, прагнучи притягнути їх до відповідальності.

У вересні 2011 року Центр Візенталя одержав дані про місце перебування підозрюваного від свого інформатора і одразу ж почав їх перевіряти. Однак угорські відомства не реагували.

Директор Центру Візенталя у Єрусалимі Ефраїм Зурофф вніс прізвище Чатарі до списку найбільш розшукуваних нацистських злочинців під номером 1.

На 4-му місці у списку Візенталя - українець-пасічник із Канади

"Але нічого не відбулося, - зазначив Зурофф. - І тоді ми передали нашу інформацію англійській газеті The Sun, з якою ми певною мірою співпрацюємо і вже в минулому вистежували інших нацистських злочинців.

Британські журналісти знайшли 97-річного Ласло Чатарі у невеличкому помешканні у Будапешті. Сам Чатарі був шокований. "Ні, ні. Йдіть геть!" - сказав він журналістам, зачиняючи двері у них перед носом.

На Чатарі покладають відповідальність за депортацію у 1941 році майже 16 тисяч євреїв у концтабір Освенцім (Аушвіц), коли він був начальником поліції в зайнятій угорцями частині Словаччини. Також з посиланням на документи Центру Візенталя повідомляється, що він жорстоко знущався над жінками з батогом.

Угорець, якого у 1948 році у Чехословаччині заочно засудили до смертної кари, втік до Канади, де торгував мистецькими виробами. 1955 року він одержав канадське громадянство, якого його позбавили 1997 року, коли стало відомо про нацистське минуле.

Як убивали в Аушвіці. Прогулянка колишнім концтабором

Ще до того, як Чатарі могли б арештувати в Торонто, він повернувся на свою стару батьківщину, де й провів останні роки.

Як буде далі з Чатарі, досі не зрозуміло. Цією справою мають опікуватися угорські відомства. "Угорщина нині під вогнем критики через різні приводи: права людини, демократія, антисемітизм, - вважає Зурофф. - В інтересах Угорщини було б, якби вони провели процес проти Чатарі".

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.