Спецпроект

Молдова заборонила на своїй території комуністичну символіку

Прийнятий молдавським парламентом закон засуджує "тоталітарний комуністичний режим у Молдавській РСР, що скоїв злочини проти людства", а також забороняє використовувати на території країни комуністичні символи, зокрема зображення серпа і молота.

Про це повідомляє ZN.ua.

За закон проголосували 53 депутати від правлячої коаліції, а також незалежний депутат Міхай Годя.

Проти голосували представники опозиційної Партії комуністів республіки Молдова, а також депутати від Партії соціалістів і представники депутатської групи під керівництвом Вадима Мішина (нещодавно вийшли з компартії, але при цьому залишилися в опозиції).

Законопроект був запропонований Ліберальною партією Молдови (однією з партій, що входять у правлячу коаліцію). Він заснований на роботі "комісії з вивчення тоталітарного комуністичного режиму", створеної в 2010 році.

Документ "засуджує тоталітарний комуністичний режим в Молдавській РСР, який скоїв злочини проти людства, а також дії всіх осіб, які брали участь у скоєнні злочинів комуністичного режиму".

Окрім того, законопроект забороняє використовувати на території республіки комуністичні символи (як приклад згадані серп і молот). При цьому уточнюється, що заборона поширюється тільки на використання цієї символіки у політичних цілях. Також заборонено "пропагувати тоталітарні ідеології".

У Молдові при владі перебуває ліберально-демократична коаліція, що складається з кількох партій. Найбільшою опозиційною партією є Партія комуністів республіки Молдова, очолювана колишнім президентом Володимиром Вороніним. Символами ПКРМ є серп і молот, а також розкрита книга.

В історії Молдови вистачає радянської символіки - в гербі Молдавської РСР, приміром, поруч із пшеницею, кукурудзою і виноградом є класичні серп і молот із зіркою

Для того, щоб набути чинності, закон про заборону комуністичної символіки повинен ще пройти затвердження у президента. Щоправда, навіть якщо глава країни поверне документ до парламенту, депутати можуть прийняти його повторно (і в цьому випадку президент буде зобов'язаний його підписати).

Нагадаємо, у квітні цього року депутати Львівської міської ради вдруге ухвалили рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. У травні суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Тоді ж Донецька облрада роз'яснила, що червоний "прапор Перемоги" можна використовувати 9 травня, але не вивішувати його офіційно поряд із державним.

В лютому 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

У квітні 2011 року ВР підтримала скопійовану з російської постанову, яка засуджувала спроби порівняння СРСР із нацистською Німеччиною.

Дивіться також:

65% українців не схвалюють заборону червоних прапорів

Європейський суд не дозволив реєструвати радянську символіку як бренд

Грузія розпочала люстрацію і заборонила свастику, серп і молот

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Польща нагадала російським фанам - за серп і молот можуть посадити

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.