Міліція підтвердила, що Андріївський узвіз уже не є пішохідним

На Андріївському узвозі в Києві встановлено знак "Рух заборонено", який згідно з Правилами дорожнього руху дозволяє проїзд транспорту.

Така відповідь надійшла від Управління державної автомобільної інспекції у відповідь на запит голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю.

Державтоінспекція повідомила, що на Андріївському узвозі встановлено дорожні знаки "Рух заборонено" і "Тупик", що мають обмежувати рух на ділянці від вул. Володимирської до вул. Боричів тік.

Разом із тим, відповідно до вимог розділу 33 Правил дорожнього руху України дія дорожнього знаку 3.1 "Рух заборонено" не поширюється на транспорті засоби, що належать та обслуговуються громадянами, які проживають або працюють у цій зоні. А також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Бригинець наголосив, що у відповіді Державтоінспекції йдеться також про те, що відповідно до встановлених знаків Андріївський узвіз не є пішохідною зоною.

"Це дивно, адже до реконструкції Андріївський узвіз мав статус пішохідної вулиці, - зазначив депутат. - Хто змінив відповідний статус, якщо Київрада ніякого рішення щодо цього не приймала?".

Крім того, у 2004 році з метою виключення наскрізного руху на Андріївському узвозі в районі будинку №34 були встановлені фізичні перешкоди для авто, які зараз відсутні. Куди і за допомогою кого вони зникли, міліція не знає.

Нагадаємо, у червні цього року Державна будівельно-архітектурна комісія заявила про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

 

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.