Переклали книгу "Примарний мир. 1945" - про початки Холодної війни

Вийшла друком книга "Примарний мир. 1945. Незавершена війна". Історичний твір розповідає про те, як Друга світова війна обернулася Холодною війною.

Про це ІП повідомило видавництво "Темпора".

Книга британського історика Ґреґора Далласа присвячена Другій світовій війні та її наслідкам на геополітичній мапі поствоєнного світу.

На 770 сторінках автор детально аналізує перебіг війни, стратегії Гітлера, Сталіна, Черчілля та Рузвельта, намагаючись довести, що Холодна війна бере свої початки ще під час Другої світової.

Авторський наратив багатий на спогади безпосередніх учасників подій.

Книга розрахована на істориків, політологів, усіх, кого зацікавить запропонована тематика.

Обкладинка українського видання

Ґреґор Даллас — британський дослідник, закінчив Каліфорнійський університет за спеціальностями історія та економіка, отримав докторський ступінь з Європейської економічної історії. Автор багатьох праць з історії світових воєн та історії економіки.

ЦИТАТИ:

Досвід Першої світової війни не призвів у Німеччині до виникнення літератури “розчарування” та пацифізму; у 1920 та 1930 роках Німеччиною поширився культ солдата.

Сотні тисяч людей по обидва боки Райну ридали над романом “На західному фронті без змін”; однак на заході ці сльози були викликані марністю війни, тим часом, як у Німеччині їх проливали через принесену жертву. Європа не була об”єднана у своїй жалобі.

Нацисти та совєти були сусідами, колишніми союзниками, у них завжди була спокуса співпрацювати, ландшафти їхніх таборів були вражаюче схожі. Фактично, нацисти перебралися до колишніх совєтських таборів; а згодом совєти використовували старі нацистські табори. Найгірше те, що деякі з цих таборів і далі мали тих самих в'язнів, а також те саме керівництво.

Історія відбудови Європи після Другої світової війни не має прецедентів. Гегемоністські завойовники наполенівського, вільгельмівського, гітлерівського типів зазнали краху раз і назавжди.

Для багатьох повоєнні роки були навіть гіршими, ніж воєнні. Після зими 1946-1947 років Британія, наприклад, жила на більш суворих харчах та раціонах палива, ніж протягом будь-якого періоду війни.

Данії, Швеції та Швейцарії вдалося майже повністю вціліти  - цим, можливо, пояснюється те, що “європейська свідомість” не розвинулася у цих країнах настільки сильно, як у всіх інших.

Читайте на ІП інші матеріали за темою "Холодна війна"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.