Містобудівна рада не схвалила проект перебудови ЦУМу на Хрещатику

Містобудівна рада Києва не схвалила проект перебудови ЦУМу.

Про це повідомив член Містобудівної ради Києва Олександр Бригинець.

"Найбільше обурення архітекторів викликало те, що перебудова пам’ятки архітектури ЦУМу передбачає знищення його фасаду, таким чином руйнуючи ансамбль будівель вул. Хрещатик, - зазначив Бригинець. - Сам по собі будинок, можливо, й був би симпатичний, але в іншому місці, а не в центрі столиці".

За словами члена Містобудівної ради, він ініціював звернення до інвестора (Ріната Ахметова) з проханням зважено підійти до цього питання і відмовитись від зміни фасаду: "Поки є така можливість, треба не допустити повторення історії з Андріївським узвозом, коли підпорядкована тому ж інвестору компанія зруйнувала частину історичних будинків і завдала шкоди киянам та самому інвестору".

Члени Містобудівної ради висловили сподівання, що до проекту будуть внесені зауваження спеціалістів та архітекторів, після чого він буде винесений на повторний розгляд, а до того жодні роботи не будуть розпочинати.

 ЦУМ у 1962 році

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.