На дні Дніпра під Хортицею знайшли 500-річний човен

У Запоріжжі біля острова Хортиця вчені підняли на поверхню човен, якому, за попередніми підрахунками, 500 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Знахідку доправили до ангарів для точного визначення дати побудови човна.

Фахівці підводно-археологічної експедиції Національного заповідника "Хортиця" помітили човен у руслі Старого Дніпра ще минулого року. Відтоді вчені розпочали процес його дослідження. Весь цей час вони з’ясовували можливість підняти його на поверхню.

За словами археологів Національного заповідника "Хортиця", це так званий човен-однодеревка. Його зроблено з суцільної деревини – дуба. Довжина човна становить 8 метрів, ширина – 1 метр.

На перший погляд, вік човна може сягати 500 років. Археологи припускають, що його могли використовувати і стародавні слов’яни, тоді вік "однодеревки" може сягнути 1000 років.

Точна дата виготовлення човна стане відомою після радіовуглецевого аналізу, який триватиме близько півроку. Після того розпочнеться період дворічної консервації пам’ятки і передача її до Музею судноплавства, який розпочав роботу на острові Хортиця.

Нагадаємо, восени 2010 року на Хортиці археологи підняли з дна Дніпра "запорізький дуб" - бойовий козацький човен XVIII сторіччя.

Читайте також: "Як козаки у Дніпровському лимані воювали разом із засновником ВМФ США"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.