Археологи знайшли невідому дорогу в місто інків Мачу-Пікчу. ФОТО

Перуанські археологи виявили невідому з часів інків (XVI сторіччя) чотирикілометрову ділянку дороги в Мачу-Пікчу.

Про це повідомляє Lenta з посиланням на інформагенцію Andina.

Відкриття зробили спеціалісти управління культури району Куско, на яких покладено обов'язок підтримувати та ремонтувати традиційну дорогу в місто інків. В стороні від основного шляху вони знайшли альтернативну ділянку завдовжки чотири кілометри і шириною в середньому 1,7 метра.

Ділянка відгалужується в містечку Чакіккоча і знову з'єднується з традиційною дорогою поблизу тридцять третього кілометра. Нова дорога в середньому проходить на висоті 3600 метрів над рівнем моря.

Дорога упорядкована відповідно до технологій індіанців: забезпечена підпірними стінками заввишки до десяти метрів, зливними каналами, опорами, наглядовими пунктами і навіть вирубаним у скелі тунелем із 28 сходинками.

Тунель у скелі на нововідкритій ділянці. Фото: аndina.com.pe

За словами археолога Оскара Монтуфара ла Торре, дорога через майже 5 століть після побудови збереглася на 70 відсотків. Лише третина ділянок шляху постраждала від зсувів. На зарослих фрагментах споруди вчені виявили декілька рідкісних (можливо, нових) видів орхідей і папоротей.

Директор археологічного парку Мачу-Пікчу, Фернанду Астете Вікторія, повідомив, що керівництво парку збирається отримати дозвіл на розчистку дороги і переміщення рослинності, після чого буде сформульований план досліджень.

"Стара" інкська дорога на Мачу-Пікчу. Фото: elcomercio.pe

Відкривати дорогу для відвідувачів найближчим часом не планується.

Мачу-Пікчу - доколумбове місто інків, розташоване на висоті 2400 метрів на вершині гірського хребта в нинішньому Перу.

Було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком приблизно в 1440 році, і функціонувало до 1532 року, коли іспанці вторглися на територію імперії, після чого місто було покинуте його мешканцями.

В 1911 році Мачу-Пікчу було відкрите американським істориком Хайремом Бінгхемом, на той час вже в руїнах. В 1981-му територія навколо міста була проголошена історичним заповідником, а в 1983 році Мачу-Пікчу внесли до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Місто Мачу-Пікчу

Нагадаємо, нещодавно ділянку стародавньої дороги виявили метробудівці грецьких Салонік. На глибині семи метрів під одним з центральних проспектів будівельники знайшли викладену мармуром ділянку дороги часів Римської імперії. Вона була побудована близько 1800 років тому. Римська "бруківка" укривала ще давнішу (на 500 років) давньогрецьку дорогу.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.