Археологи знайшли невідому дорогу в місто інків Мачу-Пікчу. ФОТО

Перуанські археологи виявили невідому з часів інків (XVI сторіччя) чотирикілометрову ділянку дороги в Мачу-Пікчу.

Про це повідомляє Lenta з посиланням на інформагенцію Andina.

Відкриття зробили спеціалісти управління культури району Куско, на яких покладено обов'язок підтримувати та ремонтувати традиційну дорогу в місто інків. В стороні від основного шляху вони знайшли альтернативну ділянку завдовжки чотири кілометри і шириною в середньому 1,7 метра.

Ділянка відгалужується в містечку Чакіккоча і знову з'єднується з традиційною дорогою поблизу тридцять третього кілометра. Нова дорога в середньому проходить на висоті 3600 метрів над рівнем моря.

Дорога упорядкована відповідно до технологій індіанців: забезпечена підпірними стінками заввишки до десяти метрів, зливними каналами, опорами, наглядовими пунктами і навіть вирубаним у скелі тунелем із 28 сходинками.

Тунель у скелі на нововідкритій ділянці. Фото: аndina.com.pe

За словами археолога Оскара Монтуфара ла Торре, дорога через майже 5 століть після побудови збереглася на 70 відсотків. Лише третина ділянок шляху постраждала від зсувів. На зарослих фрагментах споруди вчені виявили декілька рідкісних (можливо, нових) видів орхідей і папоротей.

Директор археологічного парку Мачу-Пікчу, Фернанду Астете Вікторія, повідомив, що керівництво парку збирається отримати дозвіл на розчистку дороги і переміщення рослинності, після чого буде сформульований план досліджень.

"Стара" інкська дорога на Мачу-Пікчу. Фото: elcomercio.pe

Відкривати дорогу для відвідувачів найближчим часом не планується.

Мачу-Пікчу - доколумбове місто інків, розташоване на висоті 2400 метрів на вершині гірського хребта в нинішньому Перу.

Було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком приблизно в 1440 році, і функціонувало до 1532 року, коли іспанці вторглися на територію імперії, після чого місто було покинуте його мешканцями.

В 1911 році Мачу-Пікчу було відкрите американським істориком Хайремом Бінгхемом, на той час вже в руїнах. В 1981-му територія навколо міста була проголошена історичним заповідником, а в 1983 році Мачу-Пікчу внесли до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Місто Мачу-Пікчу

Нагадаємо, нещодавно ділянку стародавньої дороги виявили метробудівці грецьких Салонік. На глибині семи метрів під одним з центральних проспектів будівельники знайшли викладену мармуром ділянку дороги часів Римської імперії. Вона була побудована близько 1800 років тому. Римська "бруківка" укривала ще давнішу (на 500 років) давньогрецьку дорогу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.