Археологи знайшли невідому дорогу в місто інків Мачу-Пікчу. ФОТО

Перуанські археологи виявили невідому з часів інків (XVI сторіччя) чотирикілометрову ділянку дороги в Мачу-Пікчу.

Про це повідомляє Lenta з посиланням на інформагенцію Andina.

Відкриття зробили спеціалісти управління культури району Куско, на яких покладено обов'язок підтримувати та ремонтувати традиційну дорогу в місто інків. В стороні від основного шляху вони знайшли альтернативну ділянку завдовжки чотири кілометри і шириною в середньому 1,7 метра.

Ділянка відгалужується в містечку Чакіккоча і знову з'єднується з традиційною дорогою поблизу тридцять третього кілометра. Нова дорога в середньому проходить на висоті 3600 метрів над рівнем моря.

Дорога упорядкована відповідно до технологій індіанців: забезпечена підпірними стінками заввишки до десяти метрів, зливними каналами, опорами, наглядовими пунктами і навіть вирубаним у скелі тунелем із 28 сходинками.

Тунель у скелі на нововідкритій ділянці. Фото: аndina.com.pe

За словами археолога Оскара Монтуфара ла Торре, дорога через майже 5 століть після побудови збереглася на 70 відсотків. Лише третина ділянок шляху постраждала від зсувів. На зарослих фрагментах споруди вчені виявили декілька рідкісних (можливо, нових) видів орхідей і папоротей.

Директор археологічного парку Мачу-Пікчу, Фернанду Астете Вікторія, повідомив, що керівництво парку збирається отримати дозвіл на розчистку дороги і переміщення рослинності, після чого буде сформульований план досліджень.

"Стара" інкська дорога на Мачу-Пікчу. Фото: elcomercio.pe

Відкривати дорогу для відвідувачів найближчим часом не планується.

Мачу-Пікчу - доколумбове місто інків, розташоване на висоті 2400 метрів на вершині гірського хребта в нинішньому Перу.

Було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком приблизно в 1440 році, і функціонувало до 1532 року, коли іспанці вторглися на територію імперії, після чого місто було покинуте його мешканцями.

В 1911 році Мачу-Пікчу було відкрите американським істориком Хайремом Бінгхемом, на той час вже в руїнах. В 1981-му територія навколо міста була проголошена історичним заповідником, а в 1983 році Мачу-Пікчу внесли до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Місто Мачу-Пікчу

Нагадаємо, нещодавно ділянку стародавньої дороги виявили метробудівці грецьких Салонік. На глибині семи метрів під одним з центральних проспектів будівельники знайшли викладену мармуром ділянку дороги часів Римської імперії. Вона була побудована близько 1800 років тому. Римська "бруківка" укривала ще давнішу (на 500 років) давньогрецьку дорогу.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.