Інститут національної пам'яті запрошує на круглий стіл

Український інститут національної пам'яті проведе в Києві Всеукраїнський круглий стіл "Національна пам'ять в Україні: виклики XXI сторіччя".

Про це "Історичній Правді" повідомили в УІНП.

Захід відбудеться 14 листопада 2012 р. у м. Києві.

 

Проблеми для обговорення:

- теоретико-методологічні проблеми національної пам'яті (історичний дискурс);

- пам'ять і національний метанаратив;

- пам'ять і культура,

- пам'ять і культурна спадщина: комеморації й репрезентації;

- колективна пам'ять: регіональний вимір;

- пам'ять і травма.

У ході дискусії передбачається обговорення актуальних проблем студій із дослідження пам'яті в Україні та інших країнах; впливи глобальних змін ХХІ століття на національну пам'ять, формування/існування моделей пам'яті; державної політики пам'яті (яка має бути державна політика пам'яті і чи має вона бути взагалі?).  

Усіх зацікавлених просять надіслати заявки для участі в роботі "круглого столу" (із зазначенням відомостей про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів), контактної інформації (адреса електронної пошти та телефон), теми та тез виступу (обсягом не більше 2 тис. знаків). Зразок заявки дивіться нижче.

Кінцевий термін подання заявок – 20 cерпня 2012 р. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та матеріалів для публікації. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 1 вересня 2012 р.

Запрошені учасники до 15 вересня 2012 р. мають надіслати до оргкомітету статті згідно з вимогами до оформлення фахових видань (обсягом до 20 тис. знаків). Матеріали круглого столу планується опублікувати окремою збіркою до початку роботи "круглого столу".

Заявку та тексти доповідей просять надсилати не пізніше зазначеного терміну на ogienko@memory.gov.ua.

"Круглий стіл" відбудеться в приміщенні Українського інституту національної пам’яті за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16.

Початок роботи о 10:00, реєстрація з 09:30.

---------------

ЗАЯВКА

на участь у роботі Всеукраїнського круглого столу

"НАЦІОНАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ"

 

Прізвище ___________________________________________________________

Ім’я та по-батькові  __________________________________________________

Місце роботи ________________________________________________________

Посада______________________________________________________________

Науковий ступінь  ___________________________________________________

Вчене звання ________________________________________________________

Коло наукових інтересів______________________________________________

Адреса  _____________________________________________________________

Телефон ____________________________________________________________

E-mail_______________________________________________________________

 

Назва виступу_______________________________________________________

Тези виступу (до 2 тис. знаків)_________________________________________

 

Міф про 9 травня. Коли закінчилась війна?

Вдень 9 травня мені зателефонули з Москви і повідомили, що вся документація про капітуляцію німецько-фашистської Німеччини отримана і вручена Верховному Головнокомандувачу. Отже, закінчилася кровопролитна війна. Фашистська Німеччина та її союзники були остаточно розгромлені. /Жуков Г. К. "Воспоминания и размышления"/

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".