АНДРІЇВСЬКИЙ РЕКОНСТРУЮВАЛИ НЕПРАВИЛЬНО - КОМІСІЯ

Державна архітектурно-будівельна інспекція у Києві заявляє про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

Про це йдеться в повідомленні Держархбудінспекції, повідомляє "Кореспондент".

"Андріївський узвіз реконструйований із порушеннями державних будівельних норм. ДАБК у Києві відмовилася вводити в експлуатацію Андріївський спуск. Основні претензії інспекції лежать у площині якості проведених робіт, а саме - відсутність у конструкції вимощення вертикальної і горизонтальної гідроізоляції стін існуючих будівель і двох шарів глиняного замку; немає основи для укладання булиги з армованого бетону та інше", - сказано в повідомленні.

Крім того, під час перевірки зафіксовано виконання будівельних робіт щодо фасадів будівель лише на 80%, робіт з мощення - на 75%, укладанні тротуарів - на 90%, мереж - на 70%.

Причому не вирішене питання безперешкодного доступу маломобільних груп населення та облаштування цоколів на будинках у зв'язку з пониженням тротуарів на 1 м.

Генеральному підряднику будівництва направлені приписи з вимогами усунути виявлені недоліки, на нього накладено штрафні санкції у розмірі 49 тисяч гривень.

У неділю, 3 липня, у Києві відбулася офіційна церемонія відкриття Андріївського узвозу. Роботи з реконструкції, які останнього разу провели у 1980-1983 роках минулого століття, почалися у вересні минулого року.

10 квітня стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Пізніше голова КМДА Олександр Попов зробив заяву, що на Андріївському узвозі розташовано 5 будинків в аварійному стані, деякі з них доведеться демонтувати, а згодом відновити.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.