ЮНЕСКО насварить українську владу за забудову Києва

На 36-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде розглянуте питання щодо збереження об’єктів культурної та історичної спадщини Києва: Софії Київської, прилеглих монастирських споруд та Києво-Печерська Лаври.

Відповідне питання стоїть № 90 у порядку денному сесії ЮНЕСКО в розділі 7Б, який відповідає за збереження пам’яток, повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Організація Об’єднаних Націй планує прийняти резолюцію про те, що найгірші прогнози ЮНЕСКО щодо Києва стали реальністю – забудовники зводять висотні будинки навіть в буферній зоні на схилах Дніпра.

За словами Бригинця, проект резолюції вселяє оптимізм, адже в ньому ЮНЕСКО поділяє страхи киян. В проекті резолюції сказано, що якщо Києвом не будуть прийняті термінові заходи щодо призупинення забудов вздовж Дніпра, то ландшафту схилів буде завдано непоправної шкоди.

 

Хоча кілька років тому на прем′єр-міністра України була покладена задача перевірити всі скандальні забудови в історичній частині міста, відповідно до чинного законодавства, на даний момент немає жодного дослідження монастирського ландшафту.

Незважаючи на неодноразові прохання, не був введений і мораторій на висотність будівель, зведених в зоні панорами схилів Дніпра. Відсутність механізмів захисту та планування досягло тривожного рівня.

На думку ЮНЕСКО, зменшити шкідливі наслідки на спадщину можна шляхом зміни пропонованих проектів забудови та знесення вже побудованих будівель.

Тому в ЮНЕСКО рекомендують офіційному Києву контролювати масштаб і дизайн проектів будівництва, розробити плани для буферних зон та навколишнього середовища, на основі ретельного аналізу.

Нагадаємо, в лютому цього року ЮНЕСКО пообіцяв звернутися до української влади за роз’ясненнями щодо незадовільного стану історичних пам’яток у Києві.

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.