ЮНЕСКО насварить українську владу за забудову Києва

На 36-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде розглянуте питання щодо збереження об’єктів культурної та історичної спадщини Києва: Софії Київської, прилеглих монастирських споруд та Києво-Печерська Лаври.

Відповідне питання стоїть № 90 у порядку денному сесії ЮНЕСКО в розділі 7Б, який відповідає за збереження пам’яток, повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Організація Об’єднаних Націй планує прийняти резолюцію про те, що найгірші прогнози ЮНЕСКО щодо Києва стали реальністю – забудовники зводять висотні будинки навіть в буферній зоні на схилах Дніпра.

За словами Бригинця, проект резолюції вселяє оптимізм, адже в ньому ЮНЕСКО поділяє страхи киян. В проекті резолюції сказано, що якщо Києвом не будуть прийняті термінові заходи щодо призупинення забудов вздовж Дніпра, то ландшафту схилів буде завдано непоправної шкоди.

 

Хоча кілька років тому на прем′єр-міністра України була покладена задача перевірити всі скандальні забудови в історичній частині міста, відповідно до чинного законодавства, на даний момент немає жодного дослідження монастирського ландшафту.

Незважаючи на неодноразові прохання, не був введений і мораторій на висотність будівель, зведених в зоні панорами схилів Дніпра. Відсутність механізмів захисту та планування досягло тривожного рівня.

На думку ЮНЕСКО, зменшити шкідливі наслідки на спадщину можна шляхом зміни пропонованих проектів забудови та знесення вже побудованих будівель.

Тому в ЮНЕСКО рекомендують офіційному Києву контролювати масштаб і дизайн проектів будівництва, розробити плани для буферних зон та навколишнього середовища, на основі ретельного аналізу.

Нагадаємо, в лютому цього року ЮНЕСКО пообіцяв звернутися до української влади за роз’ясненнями щодо незадовільного стану історичних пам’яток у Києві.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.