На Київщині захищають від забудови поховання німецьких солдатів

Невідомі зруйнували і спалили паркан, який був встановлений в парку активного відпочинку "Курган" міста Ірпеня Київської області.

 

Про це повідомляє Gazeta.ua.

Напередодні підпалу парканом була відгороджена земельна ділянка приблизною площею 0,10 га. Згодом одну сторону паркану зруйнували, а інші три сторони спалили.

За твердженнями місцевих старожилів, на території цього парку у 1943 році точився запеклий бій під час визволення м. Ірпеня. Тепер там розташовані поховання німецьких воїнів, повідомив координатор місцевого руху за збереження зелених зон Лаврентій Кухайлешвілі.

Кухалейшвілі відзначив, що громадськість звернулась до посольства Німеччини з проханням посприяти у проведенні пошукової розвідки та МЗС України з вимогою зупинити будівництво в парку "Курган" до підтвердження чи спростування вищезгаданої інформації.

 

"В разі підтвердження цієї інформації ми будемо вимагати від влади надати цьому парку статусу "місця проведення бойових дій", і тоді він автоматично підпаде під захист закону "Про культурну спадщину", - пояснив активіст.

У серпні 2011 року повідомлялося, що в Ірпені на місці поховання червоноармійців хочуть побудувати котеджне містечко.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.