В Україні створять електронні реєстри загиблих і поховань

На своєму першому засіданні в новому складі державна міжвідомча комісія з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій окреслила план заходів на поточний рік.

 

Зокрема, у липні планують приділити увагу увічненню пам’яті загиблих на території Київської області. У вересні – провести виїзне розширене засідання на Дніпропетровщині, для голів та секретарів регіональних комісій з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій.

Є намір організувати чотири виїзних наради у Львові, Київській області, Харкові та Одесі, а також підготуватися до відзначення 70-ї річниці Корюківської трагедії.

"Необхідно ухвалити базовий закон у галузі увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, розробити підзаконні акти, - зазначив замголови комісії Олександр Аліпов. - У першу чергу – створити комплексну програму пошуку та впорядкування поховань жертв. Затвердити тимчасовий порядок здійснення пошуку, ексгумації та перепоховання осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій".

За його словами, слід терміново налагодити роботу регіональних комісій. Наразі вони ефективно працюють лише у п’яти областях – Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Одеській та Харківській.

Відповідно до Указу Президента про відзначення 70-ї роковини Корюківської трагедії планується пошук, ексгумація та перепоховання її жертв, більшість могил яких досі є невідомими.

Ще одне нагальне завдання, яке зобов’язалася виконати комісія, – створити електронний реєстр жертв воєн та політичних репресій, а також реєстр їхніх поховань, як на території України, так і за її межами. З цією метою заплановано провести в липні цього року науково-практичну конференцію.

Серед не менш важливих завдань, які постають перед комісією, – виконання міжнародних зобов’язань України у галузі пошуково-меморіальної роботи.

Одним із важливих напрямів роботи має бути плідна співпраця з громадськими пошуковими організаціями, оскільки переважно саме вони здійснюють практичний пошук загиблих. Окрім того, більш тісною має стати співпраця Комісії з Державною архівною службою, Національною академією наук України та Українським інститутом національної пам’яті.

Всього за бюджетною програмою "Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій"  держбюджетом у 2012 передбачене фінансування обсягом 2 млн. грн. Половина цих коштів спрямовується на пошук, перепоховання, благоустрій та утримання місць поховання жертв війни і політичних репресій. Решта – на виконання міжнародних зобов’язань України та ведення державного обліку поховань.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.