Оцифровано стародруки і краєзнавчі видання про Київ

Роботи М. Грушевського, М. Закревського, сувенірні фотоальбоми та путівники столицею XIX - поч. ХХ ст. відтепер можна знайти в інтернеті.

Компанія "Цифрова країна" оцифрувала колекцію стародрукованих і цінних краєзнавчих видань про Київ, що входять до фондів Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва.

Таку ініціативу бібліотекарі проурочили до 1530-річчя заснування столиці України.

Учасники проекту зазначають, що такі дати сприяють підвищення зацікавленості у громадян до своєї історії, а тому вкрай необхідно, аби кожен мав змогу легко дізнаватися нові факти про історію міста, його жителів, вивчаючи першоджерела.

Саме тому електронна колекція краєзнавчих видань знаходиться у вільному доступі для читачів з усього світу.

"Прогорнувши" буквально кілька сторінок в обідню перерву, можна дізнатися як виглядав перший театральний будинок у Києві, дізнатися цікаву статистику з перепису населення 1874 року, або ж досконально вивчити історію Університету Св. Володимира (нині Національний університет Тараса Шевченка).  

Прогулятися старовинними вуличками Києва можна, завітавши на сайт бібліотеки.

Зараз "Цифрова країна" і Публічна бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва працюють над створенням електронної колекції Сержа Лифаря. Книжки з особистої бібліотеки "доброго генія балету XX століття" за місяць з’являться в мережі у вільному доступі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.