Київська влада хоче пішохідний маршрут схилами Дніпра. ФОТО

Столична влада хоче зробити великий пішохідний маршрут від Пейзажної алеї до Києво-Печерської лаври - щоб можна було гуляти, не спускаючись до транспортних артерій.

Про це повідомляє прес-служба голови постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

За словами депутата, між Володимирською гіркою, Філармонією і аркою Дружби народів хочуть побудувати міст, щоб люди, не спускаючись у підземний перехід, могли перейти з одного пагорба на інший.

"На малюнках він виглядав жахливо: це такий тарган - рівна лінія з кількома рубаними опорами, - зазначив Бригинець. - Сама по собі ідея хороша: міст дійсно потрібен, але той варіант, який поки що пропонується, навряд чи сподобається киянам. Крім естетичної непривабливості, цей міст, як і Міст кохання [над парковою дорогою - ІП], приховує в собі небезпеку суїцидів чи випадкових падінь".

Депутат стверджує, що разом із художником-монументалістом Анатолієм Гайдамакою розробив альтернативний проект мосту і цілої системи навколо нього.

 Фото: texty.org.ua

"Міст починається з краю Володимирської гірки, людина йде по дорозі і потім потрапляє в скляну трубу, куди можна зайти з будь-якої точки, тому що опори є і ліфтовими шахтами. Так над Володимирським узвозом буде відкрита чудова панорама Києва. Крім того, це пряма дорога до Дитячого театру, куди взимку досить важко підніматися дітям і дорослим. Яма між Українським домом та парком - єдина перешкода, яка розриває туристичний прохід до Лаври", - описує свій проект автор.

На його думку, найперспективніший пішохідний туристичний маршрут може починатися від Золотих воріт до Софії, далі пам'ятник Богдану Хмельницькому, Михайлівський собор, Княгиня Ольга, Володимирська гірка, Святий Володимир.

А для його продовження схилами Дніпра якраз і потрібен запланований міст.

Раніше повідомлялося, що на схилах Дніпра вздовж Паркової алеї між стадіоном "Динамо" та майбутнім вертолітним майданчиком Януковича планується будівництво двох шестиповерхових житлових будинків.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.