Знайдено радянські карти 1980-их із планом захоплення Гельсінкі

У Фінляндії знайдені Генштабу СРСР часів Холодної війни із планами захоплення Гельсінкі.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на Helsingin Sanomat.

На секретних картах 1980-их років позначені потенційні цілі у фінській столиці - в тому числі президентський палац, будівлі парламенту, міністерств, банків і поштових відділень. Позначено також станції водогону, порти, вузли громадського транспорту, вокзали та аеродроми.

Шість карт датовані 1989 роком, але інформація для них збиралася роками, а то й десятиліттями, зазначає видання.

Як відомо, в 2009 році на конференції Королівського географічного товариства та Інституту британських географів була представлена ​​радянська карта 1974 року "із планом вторгнення" до англійського міста Манчестер.

Усі назви на карті були перекладені російською, червоним кольором позначені дороги, придатні для проходження танків, чорним - промислові споруди, фіолетовим - громадські будівлі, а зеленим - військові об'єкти.

Однак Центр військового прогнозування Росії назвав карту захоплення Манчестера фальшивкою.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.