Історики України, РФ та Білорусі спільно написали свої версії 1941-го

Українські, білоруські та російські історики написали двотомник спільних досліджень "1941: країна у вогні", де виклали версії історії початку Великої Вітчизняної війни в кожній з країн.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Дуже важливе значення книги полягає в тому, що [наші українські й білоруські колеги] показали процеси, які відбувалися в Україні і в Білорусії в цей час, - повідомив директор Інституту загальної історії РАН Алєксандр Чубар'ян. - Значення цієї книги не в тому, що вона виявляє якісь сенсаційні документи, а у факті створення подібної спільної роботи спільної, який підводить певний підсумок нашого тристороннього співробітництва".

Чубар'ян про спільний підручник: "Україна в СРСР - це не тільки репресії"

За його словами, у книзі йдеться про те, що відбувалося напередодні війни, а історики зробили багато для того, щоб показати моменти, пов'язані з тим, як готувалися до війни.

У свою чергу заввідділом військової історії Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко заявив: "Ми хотіли донести до читачів Білорусії, України та Російської Федерації наші версії історії".

Відповідаючи на запитання українських журналістів, він зазначив: "У нас багато специфіки в Україні було, і ми хотіли, щоб з цим рахувалися".

За словами Лисенка, перед авторами стояло завдання донести до читача моменти, що стосуються трьох рівнів війни: держави, суспільства і людини у війні.

Інтерв'ю Олександра Лисенка ІП про Другу світову війну

При цьому український історик зазначив, що авторам вдалося знайти оптимальне рішення, коли у виданні текстова частина, історичні нариси, фотографії і документи були співвіднесені за обсягом. Він висловив переконання, що книга знайде свого читача.

"Нам важливо було в цьому проекті донести наше бачення, нашу національну версію війни. Нам дозволили написати те, що ми вважали за потрібне. Ми не уникали складних питань: ні колаборації, ні самостійного українського руху, ні проблем евакуації, ні проблем виживання населення, ні Голокост. Ми не обійшли ані сюжету ", - розповів Лисенко журналістам.

Разом із тим керівник Центру історії воєн і геополітики Інституту загальної історії Російської академії наук Михайло Мягков зазначив, що багато документів, що стосуються ВВВ, залишаються засекреченими через бюрократичні нюансів.

За словами Чубар'яна, тираж двотомника в Росії складе 3000 примірників. За словами Лисенка, питання про вихід книги в Україні не стоїть із фінансових причин.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.