Історики України, РФ та Білорусі спільно написали свої версії 1941-го

Українські, білоруські та російські історики написали двотомник спільних досліджень "1941: країна у вогні", де виклали версії історії початку Великої Вітчизняної війни в кожній з країн.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Дуже важливе значення книги полягає в тому, що [наші українські й білоруські колеги] показали процеси, які відбувалися в Україні і в Білорусії в цей час, - повідомив директор Інституту загальної історії РАН Алєксандр Чубар'ян. - Значення цієї книги не в тому, що вона виявляє якісь сенсаційні документи, а у факті створення подібної спільної роботи спільної, який підводить певний підсумок нашого тристороннього співробітництва".

Чубар'ян про спільний підручник: "Україна в СРСР - це не тільки репресії"

За його словами, у книзі йдеться про те, що відбувалося напередодні війни, а історики зробили багато для того, щоб показати моменти, пов'язані з тим, як готувалися до війни.

У свою чергу заввідділом військової історії Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко заявив: "Ми хотіли донести до читачів Білорусії, України та Російської Федерації наші версії історії".

Відповідаючи на запитання українських журналістів, він зазначив: "У нас багато специфіки в Україні було, і ми хотіли, щоб з цим рахувалися".

За словами Лисенка, перед авторами стояло завдання донести до читача моменти, що стосуються трьох рівнів війни: держави, суспільства і людини у війні.

Інтерв'ю Олександра Лисенка ІП про Другу світову війну

При цьому український історик зазначив, що авторам вдалося знайти оптимальне рішення, коли у виданні текстова частина, історичні нариси, фотографії і документи були співвіднесені за обсягом. Він висловив переконання, що книга знайде свого читача.

"Нам важливо було в цьому проекті донести наше бачення, нашу національну версію війни. Нам дозволили написати те, що ми вважали за потрібне. Ми не уникали складних питань: ні колаборації, ні самостійного українського руху, ні проблем евакуації, ні проблем виживання населення, ні Голокост. Ми не обійшли ані сюжету ", - розповів Лисенко журналістам.

Разом із тим керівник Центру історії воєн і геополітики Інституту загальної історії Російської академії наук Михайло Мягков зазначив, що багато документів, що стосуються ВВВ, залишаються засекреченими через бюрократичні нюансів.

За словами Чубар'яна, тираж двотомника в Росії складе 3000 примірників. За словами Лисенка, питання про вихід книги в Україні не стоїть із фінансових причин.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.