Молодих науковців запрошують поговорити про історію у світі глобалізації

На початку жовтня 2012 року в Києві запланована молодіжна науково-практична конференція "Національна історія у глобалізованому світі: виклики перед Україною".

Про це повідомляє сайт Historians.in.ua.

На початку жовтня 2012 року в Києві планується конференція молодих науковців.

Організатори заходу: Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Українська Народна Молодь" за підтримки Державної служби молоді та спорту України.

До участі запрошуються молоді історики віком від 17-ти до 28 років. Відбір відбувається на конкурсній основі, однак важливим буде рівнозначне представлення регіонів, віковий та гендерний поділи.

Одним із основних завдань конференції є спроба вироблення цілісного бачення на минуле України молодими науковцями.

Тематика конференції не є обмеженою, вона обіймає як питання найдавнішої історії та археології України, так і проблематику сучасних соціально-політичних змін:

- Археологічні дослідження, місце античної історії;
- Роль Давньої Русі та Великого князівства Литовського та їх спадщини;
- Степовий чинник та його значення;
- Проблематика історії козацтва та міжконфесійного діалогу;
- Етнічні взаємини в історичному контексті;
- Роль імперій та виникнення національних рухів;
- Революції та їх значення;
- Питання постання тоталітаризму та опору йому;
- Світові війни та ідеологія рухів Опору;
- Радянська модель модернізації;
- Розпад імперій та питання "кінця історії";
- Нова незалежна держава перед викликом глобалізації.

Для участі в конференції необхідно до вересня 2012 р. надіслати заявку на конкурс, в якій вказати тему доповіді, відомості про автора, тези доповіді (до 4000 знаків).

Робочі мови – українська, російська, польська, англійська.

Заявки слід надсилати на адресу: unmkonferencia@hotmail.com

ВМГО "Українська народна молодь" має стосунок до Української Народної партії (лідер - Юрій Костенко).

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.