АНОНС: У Києві обговорять український погляд на Другу світову

22 червня в Києві відбудеться круглий стіл "Україна у Другій світовій війні: історія, пам’ять, політика".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

22 червня 2012 року — до 71-річчя початку німецько-радянської війни — історики, журналісти та громадські діячі обговорять концепції висвітлення історії Другої світової війни та особливості українського погляду на неї; трансформації історичної пам’яті українського народу про події Другої світової війни.

Згадають державну політику пам’яті в радянські часи, обговорять останні тенденції політики пам’яті незалежної України та висвітлення історії Другої світової війни в медіа.

Час і місце заходу: п'ятниця, 22 червня, 11:00 — 13:30. Київ, конференц-зала Української інформаційної служби (вул. Ярославів Вал, 9).

Учасники:

Дмитро Вєдєнєєв — д.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті;

Володимир В’ятрович — к.і.н., голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Гінда — к.і.н., аналітик служби новин 5 каналу;

Владислав Гриневич — к.і.н., старший науковий співробітник Інституту політичних і етносоціальних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України;

Доній Олесь — народний депутат України, голова Мистецького об’єднання "Остання барикада";

Вахтанг Кіпіані — журналіст, головний редактор сайту "Історична правда";

Ірина Когут — соціолог, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Роман Круцик — голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал" ім. В. Стуса;

Любов Легасова — заслужений працівник культури України, заступник генерального директора з наукової роботи Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років";

Олександр Пагіря — редактор відділу "Історія" видання "Український тиждень";

Іван Патриляк — к.і.н., доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Павло Подобєд — аспірант кафедри політичних наук Інституту політології і права НПУ ім. М. Драгоманова, координатор благодійної ініціативи "Героїка";

Володимир Сергійчук — д.і.н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Юрій Шаповал — д.і.н., керівник Центру історичної політології та завідувач відділу політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України;

Людмила Герасименко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Вікторія Яременко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Ярослав Файзулін — к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Організатори: Світовий ювілейний комітет, Центр досліджень визвольного руху, громадське об’єднання "Українська справа".

Читайте також: "Українська концепція Другої світової. Погляд вітчизняних істориків"

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.