АНОНС: У Києві обговорять український погляд на Другу світову

22 червня в Києві відбудеться круглий стіл "Україна у Другій світовій війні: історія, пам’ять, політика".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

22 червня 2012 року — до 71-річчя початку німецько-радянської війни — історики, журналісти та громадські діячі обговорять концепції висвітлення історії Другої світової війни та особливості українського погляду на неї; трансформації історичної пам’яті українського народу про події Другої світової війни.

Згадають державну політику пам’яті в радянські часи, обговорять останні тенденції політики пам’яті незалежної України та висвітлення історії Другої світової війни в медіа.

Час і місце заходу: п'ятниця, 22 червня, 11:00 — 13:30. Київ, конференц-зала Української інформаційної служби (вул. Ярославів Вал, 9).

Учасники:

Дмитро Вєдєнєєв — д.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті;

Володимир В’ятрович — к.і.н., голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Гінда — к.і.н., аналітик служби новин 5 каналу;

Владислав Гриневич — к.і.н., старший науковий співробітник Інституту політичних і етносоціальних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України;

Доній Олесь — народний депутат України, голова Мистецького об’єднання "Остання барикада";

Вахтанг Кіпіані — журналіст, головний редактор сайту "Історична правда";

Ірина Когут — соціолог, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Роман Круцик — голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал" ім. В. Стуса;

Любов Легасова — заслужений працівник культури України, заступник генерального директора з наукової роботи Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років";

Олександр Пагіря — редактор відділу "Історія" видання "Український тиждень";

Іван Патриляк — к.і.н., доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Павло Подобєд — аспірант кафедри політичних наук Інституту політології і права НПУ ім. М. Драгоманова, координатор благодійної ініціативи "Героїка";

Володимир Сергійчук — д.і.н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Юрій Шаповал — д.і.н., керівник Центру історичної політології та завідувач відділу політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України;

Людмила Герасименко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Вікторія Яременко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Ярослав Файзулін — к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Організатори: Світовий ювілейний комітет, Центр досліджень визвольного руху, громадське об’єднання "Українська справа".

Читайте також: "Українська концепція Другої світової. Погляд вітчизняних істориків"

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.