АНОНС: У Києві обговорять український погляд на Другу світову

22 червня в Києві відбудеться круглий стіл "Україна у Другій світовій війні: історія, пам’ять, політика".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

22 червня 2012 року — до 71-річчя початку німецько-радянської війни — історики, журналісти та громадські діячі обговорять концепції висвітлення історії Другої світової війни та особливості українського погляду на неї; трансформації історичної пам’яті українського народу про події Другої світової війни.

Згадають державну політику пам’яті в радянські часи, обговорять останні тенденції політики пам’яті незалежної України та висвітлення історії Другої світової війни в медіа.

Час і місце заходу: п'ятниця, 22 червня, 11:00 — 13:30. Київ, конференц-зала Української інформаційної служби (вул. Ярославів Вал, 9).

Учасники:

Дмитро Вєдєнєєв — д.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті;

Володимир В’ятрович — к.і.н., голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Гінда — к.і.н., аналітик служби новин 5 каналу;

Владислав Гриневич — к.і.н., старший науковий співробітник Інституту політичних і етносоціальних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України;

Доній Олесь — народний депутат України, голова Мистецького об’єднання "Остання барикада";

Вахтанг Кіпіані — журналіст, головний редактор сайту "Історична правда";

Ірина Когут — соціолог, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Роман Круцик — голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал" ім. В. Стуса;

Любов Легасова — заслужений працівник культури України, заступник генерального директора з наукової роботи Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років";

Олександр Пагіря — редактор відділу "Історія" видання "Український тиждень";

Іван Патриляк — к.і.н., доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Павло Подобєд — аспірант кафедри політичних наук Інституту політології і права НПУ ім. М. Драгоманова, координатор благодійної ініціативи "Героїка";

Володимир Сергійчук — д.і.н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Юрій Шаповал — д.і.н., керівник Центру історичної політології та завідувач відділу політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України;

Людмила Герасименко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Вікторія Яременко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Ярослав Файзулін — к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Організатори: Світовий ювілейний комітет, Центр досліджень визвольного руху, громадське об’єднання "Українська справа".

Читайте також: "Українська концепція Другої світової. Погляд вітчизняних істориків"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.