Усі розділи
Допомогти проекту

У Полтаві встановлять пам'ятник Раїсі Кириченко

В Полтаві, в день народження співачки - 14 жовтня - встановлять пам'ятник Раїсі Кириченко.

18 червня 2012

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовиченка.

За словами чиновника, ОДА перерахує на спорудження пам'ятника 600 тисяч грн.

Крім того, протягом п'яти років кошти на пам'ятник збирали "небайдужі полтавчани".

Пам'ятник планують встановити у центрі міста, біля будівлі обласного радіо на вулиці Раїси Кириченко (раніше – вулиця Рози Люксембург). Співачку буде зображено на повний зріст з широко відкритими обіймами.

Фото: vzsh3.ucoz.ru

Раїса Кириченко (14 жовтня 1943 року, с. Землянки, Полтавська обл. – 9 лютого 2005 року) - співачка (мецо-сопрано), солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської, Черкаської філармоній. Народна артистка УРСР, Герой України, лауреат Шевченківської премії.

Як відомо, в Полтаві через протидію місцевої влади вже три роки не можуть встановити виготовлений на пожертви громадян пам'ятник Івану Мазепі.

Теми
Дивіться також
На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж радянської зірки
У тимчасово окупованому Криму встановили монумент Дзержинському
У Києві з'явиться пам'ятник Франку, - Кличко
У Лівані відкриють перший на Близькому Сході пам’ятник Тарасові Шевченкові
У Сербії відкрили памʼятник Шевченку
Тексти

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.
28 березня 2025 — Олександр Скрипник

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.
20 березня 2025 — Святослав Липовецький

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.
18 березня 2025 — Володимир Філенко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
31 березня, 15:48

АНОНС: Лекція Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій"

31 березня, 09:16

"Хартія" запрошує істориків на посаду інструктора з гуманітарної підготовки та історико-ідеологічного навчання

29 березня, 11:51

Дослідників запрошують опрацювати документи самвидаву з приватного архіву Анатолія Шацького

29 березня, 10:30

Памʼятне місце Сирецького нацистського концтабору не внесуть до Державного реєстру нерухомих памʼяток

Всі новини