У Луганську поставлять рок-оперу про "Молоду Гвардію"

В середині вересня Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр представить рок-оперу, присвячену міфологізованій у часи СРСР підпільній організації "Молода гвардія".

Про це повідомляє Cxid.info з посиланням на головного режисера театру Володимира Московченка.

Автором лібрето є луганський літератор Володимир Зайцев. Музику до постановки написав Юрій Дерський. Постановкою зайнятий молодий режисер Анатолій Яворський.

За словами Володимира Московченка, це перша постановка рок-опери в історії театру. У ній зайнятий весь молодий склад трупи. У виставі буде багато пластики, руху та вокалу.

"Молода Гвардія" - підпільна антифашистська організація в Краснодоні Луганської області, діяла з вересня 1942-го до січня 1943 року. Згідно з радянською історіографією, активісти МГ поширювали листівки, здійснювали диверсії проти нацистів. Більшість молодогвардійців була закатована німцями.

Організація була популяризована в СРСР пропагандистським романом Олександра Фадєєва "Молода Гвардія" (1946-51), де її активісти були зображені як незламні комсомольці та ідейні радянські патріоти. Молодогвардійцям будували пам'ятники, називали на їхню честь вулиці і населені пункти, знімали фільми, ставили театральні й оперні вистави.

 Пам'ятник молодогвардійцям у Краснодоні від українського комсомолу

Справжня історія "Молодої Гвардії" не відкрита до кінця. Досі достеменно не відомо, хто був лідером організації і хто її зрадив.

В 1990-их роках керівник ОУН на Донбасі Євген Стахів заявляв, що антифашисти з МГ мали стосунок до націоналістичного підпілля.

Як відомо, восени 2011 року в Полтавському драмтеатрі за підтримки обласної влади поставили виставу про Мазепу, де українці зображені зрадниками, а росіяни - благородними лицарями.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.