У Печерській Лаврі відбудеться експедиція "Вікіпедії"

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться міжнародна Вікіекспедиція, на яку запрошені гості з Росії, Польщі та інших країн.

Про це повідомляє громадська організація "Вікімедіа Україна".

Початок Вікіекспедиції - 11 травня о 10:00 біля Економічної брами Києво-Печерської лаври.

Під час експедиції проводитиметься збір матеріалів для поліпшення інформаційного наповнення й ілюстрування статей у всесвітній он-лайн-енциклопедії Вікіпедії, які стосуються об’єктів заповідника.

Запрошуються усі, хто хоче долучитися до історії і культури України, дізнатися більше про одну із святинь України та має можливість взяти з собою фототехніку і зробити кілька фотографій для Вікіпедії.

Вікіекспедиції – спеціальний формат зустрічей вікіпедистів, під час яких відбувається експедиція за визначеним маршрутом з метою збору матеріалів для наповнення інформацією під вільною ліцензією проектів Фонду Вікімедіа.

Головний акцент під час вікіекспедицій робиться на фотографуванні цікавих та важливих об’єктів місцевості, до якої ця експедиція проводиться.

Також учасники Вікіекспедиції зможуть зробити фотографії для участі у конкурсі "Вікі любить пам’ятки", який цього року вперше проводитиметься в Україні.

Українська Вікіпедія є найбільшою енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховуються більше 360 тисяч статей. Приміром, у найбільшій паперовій енциклопедії українською мовою – в Українській Радянській енциклопедії було лише близько 50 тисяч статей.

Наразі українська вікі займає 14-те місце за кількістю статей серед 282-х мовних розділів Вікіпедії. 

Вікіпедія – багатомовна он-лайн енциклопедія. Основний її принцип полягає у тому, що кожна людина може її редагувати. При цьому редактори вікіпедії працюють на волонтерських засадах. Вже створено більше 20 млн статей 282 мовами світу.

Києво-Печерська Лавра – одна з найбільших православних святинь України – була заснована у середині ХІ ст. У 1922 році на її базі було створено музейний комплекс, у 1990 році вона увійшла до списку пам’яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а 1996 року було створено Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.