8 травня — День пам’яті та єднання

Спілка Української Молоді в Україні ініціює відзначення 8-го травня як Дня пам'яті та єднання, що приурочений вшануванню полеглих у Другій світовій війні. Саме цього дня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам.

Київ:  8 травня ( вівторок), вул. Інститутська, 1 (біля Жовтневого палацу), 13:00;

Львів: 8 травня, Марсове поле, 13:00;

Запоріжжя: 8 травня, Меморіал "Скорботна матір" (поруч з бульваром Вінтера), 18:00.

Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної Армії, так і в дивізії “Галичина” та Українській Повстанській Армії, тож актуальнішим ніж  “танці на кістках” у чергову річницю світової перемоги над нацизмом є  єднання у скорботі за загиблими.

1939-1945: Неписана історія. Розкажіть, як ваша родина пережила Другу світову війну

Ті, хто воював, потребують нашої уваги та пам’яті. Активісти Спілки Українською Молоді в Україні вирішили поєднати ці цінності і провести в містах Сходу, Заходу та Центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

У Києві панахида за участю священників УГКЦ та УПЦ КП буде звершуватись біля хреста жертвам репресій НКВД 1930-1950 рр. Після цього в небо запустять 61 паперовий ліхтарик із символами країн - учасниць Другої світової війни.

Сайт ініціативи та контакти по регіонах:  http://8travnya.org.ua/

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».