Росія обіцяє розсекретити документи про українських націоналістів

Росія 22 червня опублікує дві збірки документів про історію Другої світової війни, які стосуються українських націоналістів і армії Власова.

Про це сказав глава Росархіву Андрєй Артізов, повідомляє LB.ua.

За його словами, збірники документів "Українські націоналістичні організації в 1939-1945 роках" та "Російські колабораціоністи - Російська визвольна армія генерала Власова" допоможуть у розумінні проблематики колабораціонізму і національно-визвольних рухів.

Один із томів буде містити матеріали слідчої справи генерала Власова.

Готується до випуску також і фундаментальний архівний збірник "Голод в СРСР в 1929-1934".

Артізов повідомив, що регулярно буде поповнюватися колекція документів, доступна громадянам через інтернет. Зокрема, найближчим часом планується опублікувати колекції документів радянської епохи, в тому числі документів Комінтерну і архів документів Сталіна.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.