Спецпроект

На Волині знову шукали жертв УПА. Наразі не знайшли

Спільна українсько-польська експедиція завершила пошукові роботи з геомагнітним скануванням і шурфуванням на території Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області (на території колишніх сіл Острівки і Воля Островецька в "трикутнику" між селами Борове, Лисняки і Полапи).

Про це повідомляє ДП "Волинські старожитності".

Українську сторону представляли працівники "Волинських старожитностей" на чолі з Олексієм Златогорським, польську - Люблінській відділ Інституту народної пам'яті на чолі з Леоном Попеком.

Метою дослідження було виявлення захоронення закатованих в часи Другої світової війни польськомовних жителів сіл Острівки і Воля Островецька.

Підставою для місця вибору досліджень у Островках стали свідчення жительки села (українки), яка вказала місце розташування її садиби і зазначила факт захоронення на її території (в саду) вбитих людей у прямокутній ямі.

Підставою для місця вибору досліджень у Волі Островецькій стали результати досліджень 2010 р.,  в результаті яких виявлено і ексгумовано людські останки, захоронені в ямі в районі колишньої школи.

 Польська карта 1930-их років із вказаними місцями розкопок

На території колишнього села Островки було обстежено георадаром площу прямокутної форми розмірами 140х60 м. На ній зафіксовано 16 пунктів з геоморфологічними аномаліями. Усі вони перевірені шурфуванням. В жодному випадку не було виявлено заглиблених об'єктів і людських останків.

На території колишнього села Воля Островецька було обстежено георадаром площу прямокутної форми розміром 20х40 м. На ній зафіксовано 5 пунктів з геоморфологічними аномаліями. Усі вони перевірені шурфуванням. В жодному випадку не було виявлено заглиблених об'єктів і людських останків.

На поверхні обстежуваної території виявлено близько 100 фрагментів людських кісток невизначеного часу, перемішаних оранкою. Усі зібрані кістки було захоронено на території Островського кладовища-меморіалу.

В результаті досліджень жодних захоронень закатованих виявлено не було. Проте це не виключає факту їх наявності на суміжній території, повідомляють археологи.

Супутниковий знімок місцевості 

Як відомо, в серпні 2011 року польські археологи повідомили про виявлення останків близько 230 поляків, загиблих у серпні 1944 від рук УПА. Тоді ж представники Львівської облради заявили, що розкопки були проведені нефахово, а насправді кількість убитих не перевищує 136.

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.