УЄФА ПРИБРАВ ЗГАДКУ ПРО "ПОЛЬСЬКУ ОКУПАЦІЮ ЛЬВОВА"

УЄФА на перше прохання Польщі оперативно зняв зі свого сайту інформацію про "польську окупацію Львова" в період між двома світовими війнами. Але про "героїчну оборону" Львова проти українців залишив.

Польща звернулася до УЄФА з проханням змінити на офіційному сайті організації запис у колонці про історію Львова, що приймає Євро-2012, про "польську окупацію міста" до початку Другої світової війни.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на міністра спорту і туризму Польщі Йоанну Муху.

"Ми розмовляли з паном Мартіном Калленом, який від УЄФА опікується Євро-2012, й отримали запевнення, що суперечливий запис буде змінено так швидко, як тільки це буде можливо", — наголосила міністр.

Вона пояснила, що довідкова інформація на офіційній інтернет-сторінці підготовлена працівниками УЄФА. Тому польський уряд звернувся до організації та дочірньої спілки "Євро-2012 Польща" з проханням внести відповідні зміни.

Як інформує "Польска аґенція пресова", запис про "окупацію Львова Польщею до початку Другої світової війни" викликав застереження з боку польських істориків. На їхнє переконання, цей період історії на сайті УЄФА "фактично прирівняно до гітлерівської чи радянської окупації Львова відповідно в 1941 і 1944 роках".

У польських консерваторів також викликав обурення факт, що у списку відомих уродженців Львова "є тільки один відомий поляк - Станіслав Лем", а на першому місці стоїть "австріяк Захер-Мазох, який вважається попередником мазохізму".

"Чекаємо, що міністр Муха забезпечить зміну цих скандальних текстів", - сказав газеті "Жеч Посполіта" депутат Сейму від партії "Право і справдливість" Збіґнєв Долата.

До ювілею Захер-Мазоха влаштували групову бійку депутатів. +ПІСНЯ

Неофіційно працівники "Євро 2012 Польща" кажуть, що УЄФА, найімовірніше, некритично опублікувала матеріали, надані українською стороною.

Зараз на сайті УЄФА у колонці про історію Львова вже зроблено зміни. Тепер там зазначається, що Місто Лева було засновано королем Данилом Галицьким 1256 року, пізніше "під протекторатом поляків" стало називатися Львув, а з 1772 по 1918 роки, під час перебування у складі Австро-угорської імперії — Лемберг.

Після Другої світової війни, як пише сайт УЄФА, Львів опинився у складі УРСР на підставі рішень Ялтинської конференції 1945 року.

Тим часом у тексті довідки УЄФА про історію Львова залишилася згадка про орден "За військову мужність", яким "Польща відзначила Львів за героїчну оборону в 1918 році". Йдеться про українсько-польську війну 1918-19 рр.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.