В Києві презентують проект "Звукові архіви ГУЛАГу"

B Будинку вчених у форматі лекції від Політ.ua відбудеться презентація проекту Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи під назвою "Звукові архіви ГУЛАГу".

Про це повідомляє "Платформа".

До, під час та після Другої світової війни, близько 1 мільйона європейців на Захід від Радянського союзу в його кордонах 1939 р., було депортовано в радянські виправні табори або у віддалені селища Сибіру чи центральної Азії.

Міжнародна команда науковців разом із Радіо "Франс-Інтернасьйональ" вирушила Європою на зустріч з такими людьми, які після смерті Сталіна чи то повернулися жити до своїх рідних країв, чи то залишилися назавжди на місцях свого заслання.

Поміж депортованих було багато осіб із західної України, які також надали своє свідчення про ці події.

Сюжет книги "Депортовані у СРСР – розповіді депортованих європейців про ГУЛАГ" побудовано навколо цих свідчень.

До книги додається аудіо-диск – результат цього дослідження, на якому звучать голоси депортованих, розповідаються їхні особисті історії – складові історії Європи. Цій історії також присвячено інтернет-сайт.

Три автори цього видання представлять його, згадуючи між інших свідчення депортованих українців: директор Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи (CERCEC, EHESS/CNRS), історик та демограф Ален Блум; науковець Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи, історик Марта Кравері; науковець Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи, історик Катерин Ґуссефф.

Час і місце заходу: 30 травня, 19:00.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.