Колесніченко видав збірник про УПА та ОУН

В Україні видано збірник наукових статей сучасних західних вчених "ОУН і УПА: дослідження про створення "історичних" міфів".

Про це повідомив народний депутат України від Партії регіонів, співголова Міжнародного антифашистського фронту Вадим Колесніченко.

За словами Колесніченка, у збірник увійшли стаття "ОУН, УПА і Голокост: дослідження про створення історичних міфів" шведа Пера Андерса Рудлінга, який уже кілька років займається дослідженням діяльності ОУН і УПА в Європі, і робота "Фашистський герой в демократичному Києві" американця Тімоті Шнайдера (очевидно, йдеться про Тимоті Снайдера - ІП), який є професором Єльського університету.

Депутат навів цитату з роботи Снайдера: "Бандера мав на меті зробити з Україною однопартійну фашистську диктатуру, без національних меншин. Під час Другої Світової війни його послідовники вбили багато поляків і євреїв. Чому президент Ющенко, лідер демократичної помаранчевої революції, хоче реабілітувати таку фігуру? "

У книгу також включено конспект лекцій на тему "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста і пам'ять про нього" молодого німецького історика, аспіранта Гамбурзького університету Ґжеґожа Россолінського-Лібе.

Повідомляється, що даний збірник статей є другим виданням із серії "Історична правда", заснованої Міжнародним антифашистським фронтом у 2011 році.

Тираж видання складає 10 тис. книг українською та російською мовами, поширюється безкоштовно, доступний в електронному вигляді на сайтах даної організації та об'єднання "Російськомовна Україна".

Серія виходить за підтримки Міжнародного благодійного фонду "Дніпро-Січ".

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.