УРЯД ЛИТВИ ВИМАГАТИМЕ ВІД РОСІЇ ВІДШКОДУВАННЯ ЗА ОКУПАЦІЮ

Кабінет міністрів Литви підтримав рішення про створення спеціальної комісії, яка займеться розробкою установок для переговорів з Російською Федерацією про відшкодування Литві "шкоди, заподіяної радянською окупацією".

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на агенцію BNS.

Очолить комісію гендиректор Центру дослідження геноциду і опору жителів Литви Тереса Біруте Бураускайте.

Комісії доручено розробити свої пропозиції з приводу збитків, завданих Литві у 1940-1991 роках в період перебування її в складі СРСР, і в 1991-1993 роках - від присутності російської армії. До 14 червня пропонується вже представити план дій з цього приводу.

Агентство BNS нагадує, що відразу після відновлення незалежності в 1990 році Литва підняла питання про компенсацію збитків від радянської окупації. Громадяни Литви висловили свою волю на відповідному референдумі.

У червні 2000 року парламент країни прийняв закон "Про відшкодування збитку від радянської окупації", проте реальні кроки зроблені не були.

Росія в двосторонньому договорі 1991 року визнала, що Радянський Союз в 1940 році здійснив "анексію", що порушує суверенітет Литви.

У Вільнюсі заявляють, що Радянський Союз "окупував" Литву в 1940 році, направивши після пред'явлення ультиматуму в країну більше 150 тис. червоноармійців.

Вважається, що Литва через скоєні тоталітарними режимами злочини втратила приблизно третину свого населення.

В 1940-1952 роки з Литви були репатрійовані або виїхали 444 тис. жителів, на фронті загинуло 25 тис., а в табори і заслання були відправлені 275 тис. осіб. Крім того, загинули більше 20 тисяч учасників антирадянського опору.

Канцлер прем'єр-міністра Дейвідас Матуленіс заявляв журналістам, що комісія повинна керуватися раніше зробленими розрахунками величини заподіяної радянської "окупацією" збитку в розмірі 80 млрд літів (близько $ 31 млрд).

"Але це не означає, що Росії буде виставлений якийсь рахунок. Зараз мова йде про певні переговорні принципи", - зазначив він.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.