У Могилянці відкривають для доступу архів Омеляна Пріцака

В Києво-Могилянській академії відкриють доступ до дослідження архівної колекції Омеляна Пріцака.

Це відбудеться завтра, 18 травня, о 12:00 у Бібліотеці-архіві-музеї Омеляна Пріцака в НаУКМА.

Омелян Йосипович Пріцак (1919-2006) – вчений, філолог, сходознавець, історик, іноземний член НАН України, член Наукового товариства ім. Шевченка, Української вільної академії наук, Міжнародної асоціації україністів, почесний доктор всесвітньо відомих університетів, член багатьох академій наук світу.

Пріцак став вченим світового рівня в декількох галузях науки: філологія, лінгвістика, орієнталістика, історія, і по праву належить до плеяди універсальних вчених, якими були Й. Г.Гердер, Г. В. Ф. Гегель, О. фон Гумбольдт, Б. Кроче, А. Кримський.

Він зробив гідний внесок у розвиток світової орієнталістики як науковець-дослідник і як ініціатор і організатор міжнародних наукових осередків, зокрема Societas Uralo-Altaica, Uralo-Altaische Jahrbücher, Permanent International Altaistic Conference.

Омелян Пріцак підніс українські студії на рівень світової науки, будучи інтелектуальним лідером в утвердженні престижу української гуманітарної науки за кордоном. Він був організатором і першим завідувачем кафедри української історії ім. М.Грушевського та першим директором Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Створив власну наукову школу україністів, які вперше трактували історію України в широкому всесвітньо-історичному баченні. До чільних представників цієї школи належать О.Субтельний, П.Магочі, З.Когут, Ф.Сисин, О.Андрієвська та ін.

Відродив українське сходознавство, створив і став першим директором Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України.

Він виступив співзасновником Археографічної комісії та її спадкоємця – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України. Заснував і очолив при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка першу в Україні в пострадянський час кафедру історіософії.

Омелян Пріцак – автор фундаментальної праці "Походження Русі", а також понад 1000 наукових праць (монографії, статті, рецензії) з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України.

Наукова колекція вченого надійшла до НаУКМА у 2007 р. завдяки сприянню Києво-Могилянської Фундації в Америці. На основі колекції створено Меморіальний кабінет-бібліотеку Омеляна Пріцака.

Науково-мистецька спадщина вченого включає в себе бібліотечний фонд (понад 20 тисяч томів наукової літератури і періодики), архів і мистецьку колекцію (близько 300 одиниць творів живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва).

З-поміж трьох складових колекції О.Пріцака найпершим був опрацьований бібліотечний фонд, що пройшов процес систематизації та каталогізації, завдяки чому його книгами та періодичними виданнями вже користуються дослідники та студенти вітчизняних і зарубіжних навчальних і наукових інституцій в своїй науково-дослідній, викладацькій та учбовій роботі.

Електронний каталог бібліотечного фонду колекції О.Пріцака розміщений на сайті НаУКМА.

Архівна колекція Омеляна Пріцака містить документи і матеріали, які відображають всі наукові інтереси, проекти і плани вченого у всіх наукових галузях, якими він займався.

Архів містить оригінали документів, рукописи вченого та інших науковців, копії історичних документів з відомих архівних і бібліотечних колекцій світу, матеріали міжнародних наукових форумів, архівні колекції окремих вчених.

Архів є складовою і невід’ємною частиною цілісної наукової колекції О.Пріцака, який протягом всього часу її формування і використання розглядав і бібліотеку, і колекцію документів та рукописів, і навіть мистецьку збірку, як єдине ціле.

Архів формувався О.Пріцаком систематично, цілеспрямовано і ретельно понад 60 років, тобто з часу навчання в Тернопільській гімназії і особливо у Львівському університеті та до останніх днів життя.

Сприятливі умови комплектування і збереження архіву почалися від навчання в Геттінгенському університеті і захисту дисертації в 1948 р. Після переїзду на постійно до США в 1964 р. О.Пріцак перевіз бібліотеку і архів, які в наступні десятиліття систематично поповнювалися.

Архів відображає важливі події і проекти світової і вітчизняної науки більш як за півстоліття, в тому числі діяльність відомих університетів світу, міжнародних організацій, проведення міжнародних наукових конгресів і конференцій, створення і діяльність міжнародних наукових організацій, товариств і видавництв.

Архів містить унікальні документи з історії української науки за кордоном, в тому числі щодо створення і діяльності українських наукових установ – Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Українського вільного університету, Українського наукового інституту Гарвардського університету, Канадського інституту українознавчих студій, Українського історичного товариства тощо.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.