У Києві презентують книгу про закарпатців, які втікали до СРСР

В Українському домі відбудеться презентація книги "Закарпатські втікачі в СРСР: через табори ГУЛАГу і Бузулук до рідних Карпат. 1939-1949. Архівні документи і матеріали".

Час і місце: четвер, 17 травня 2012 р. о 15.00 у конференц-залі "Українського дому" (Київ, Європейська площа).

До збірника включені документи з фондів державного архіву Закарпатської області (ДАЗО), Галузевого державного архіву СБ України (ГДА СБ України), архіву Управління СБ України в Закарпатській області, більшість яких друкується вперше, а також спогади учасників минулих подій, окремі публікації з періодичних видань і документальних збірників та інші матеріали.

Масовий нелегальний перехід громадян Карпатської України (Підкарпатської Русі) в СРСР, спровокований наслідками березневої 1939 року окупації краю та втраченою надією на мирну розбудову своєї щойно започаткованої карпато-української державності, залишив в народній пам’яті глибокий і незгладимий слід.

Втім, довготривале замовчування правди про табірні поневіряння краян, які наважувались втікати з рідних домівок, відразу попадаючи на радянській території в табори і тюрми НКВС, як і обмежений доступ широкому загалу дослідників до архівних документальних масивів, значно ускладнили процес наукового і публічного висвітлення цих сторінок нашої минувшини.

Черговий збірник архівних документів і матеріалів — "Закарпатські втікачі в СРСР: через табори ГУЛАГу і Бузулук до рідних Карпат. 1939–1949 рр.", що тематично поєднаний з раніше виданим (2008 р.) збірником "Закарпатські втікачі в СРСР. 1939–1941 рр.", покликаний ліквідувати цю прогалину.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.