В Україні відзначили 8 травня як День Пам'яті

День пам’яті та єднання 8 травня відзначили в Києві, Львові, Запоріжжі та Дніпропетровську.

Про це повідомляє прес-служба Спілки української молоді.

Саме 8 травня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам.

"Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної армії, так і в дивізії "Галичина" та Українській Повстанській армії, - повідомляє СУМ. - Тож актуальнішим, ніж святкування в чергову річницю світової перемоги над нацизмом, є єднання у скорботі за загиблими".

Активісти провели в містах сходу, заходу та центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

"Цією акцією ми хочемо показати, що для молоді важливо дивитись у майбутнє. І в ньому немає суперечок на тему того, чия боротьба була важливішою, вважаємо, що всі полеглі заслуговують на пам’ять", — зазначив голова СУМ в Україні Олег Слабоспицький.

"Мені видається раціональним відзначати саме 8 травня. Адже 9 травня пов’язане з радянською пропагандою, коли говорять більше про героїзм Червоної армії, аніж про трагізм війни, - додав директор музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. - Святкують перемогу тільки живих і забувають про полеглих, тобто про те, що ціною людського життя отримано перемогу над нацизмом".

Дні пам’яті та примирення — 8 травня і 9 травня — присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. Їх відзначають щороку, починаючи з 2005-го.

Проголошені Генеральною Асамблеєю ООН у резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі. Р

езолюція пропонує державам — членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.