Учителям історії пропонують згадати, як нацисти знищували ромів

З нагоди Міжнародного дня ромів, який відзначається 8 квітня 2012 року, Інститут Фонду Шоа запрошує українських вчителів провести урок про нацистські переслідування рома під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Інституту.

До уваги учнів пропонуються відеофрагменти свідчень ромських жінок, які вижили під час німецької окупації на теренах України під час Другої світової війни. 

"Робота з цими свідченнями сприятиме глибшому розумінню понять "дискримінація", "геноцид", "насильство", - йдеться в повідомленні. 

Якщо ж запропоноване заняття залучатиметься до вивчення теми "Друга світова війна" в курсі Історії України чи Всесвітньої історії для учнів 11 класів, то це дозволить глибше засвоїти суть і методи нацистської окупаційної політики на території СРСР та України. 

Розмова про долю ромського населення має не лише заповнити певну прогалину в програмі, а й сприяти формуванню історичної емпатії та розуміння спільності історичної долі народів України в історичній перспективі.

Мультимедійний урок "Євреї, роми... Хто наступний?"
 
Навчально-методичний посібник "Назустріч пам’яті"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.