Учителям історії пропонують згадати, як нацисти знищували ромів

З нагоди Міжнародного дня ромів, який відзначається 8 квітня 2012 року, Інститут Фонду Шоа запрошує українських вчителів провести урок про нацистські переслідування рома під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Інституту.

До уваги учнів пропонуються відеофрагменти свідчень ромських жінок, які вижили під час німецької окупації на теренах України під час Другої світової війни. 

"Робота з цими свідченнями сприятиме глибшому розумінню понять "дискримінація", "геноцид", "насильство", - йдеться в повідомленні. 

Якщо ж запропоноване заняття залучатиметься до вивчення теми "Друга світова війна" в курсі Історії України чи Всесвітньої історії для учнів 11 класів, то це дозволить глибше засвоїти суть і методи нацистської окупаційної політики на території СРСР та України. 

Розмова про долю ромського населення має не лише заповнити певну прогалину в програмі, а й сприяти формуванню історичної емпатії та розуміння спільності історичної долі народів України в історичній перспективі.

Мультимедійний урок "Євреї, роми... Хто наступний?"
 
Навчально-методичний посібник "Назустріч пам’яті"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.