Учителям історії пропонують згадати, як нацисти знищували ромів

З нагоди Міжнародного дня ромів, який відзначається 8 квітня 2012 року, Інститут Фонду Шоа запрошує українських вчителів провести урок про нацистські переслідування рома під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Інституту.

До уваги учнів пропонуються відеофрагменти свідчень ромських жінок, які вижили під час німецької окупації на теренах України під час Другої світової війни. 

"Робота з цими свідченнями сприятиме глибшому розумінню понять "дискримінація", "геноцид", "насильство", - йдеться в повідомленні. 

Якщо ж запропоноване заняття залучатиметься до вивчення теми "Друга світова війна" в курсі Історії України чи Всесвітньої історії для учнів 11 класів, то це дозволить глибше засвоїти суть і методи нацистської окупаційної політики на території СРСР та України. 

Розмова про долю ромського населення має не лише заповнити певну прогалину в програмі, а й сприяти формуванню історичної емпатії та розуміння спільності історичної долі народів України в історичній перспективі.

Мультимедійний урок "Євреї, роми... Хто наступний?"
 
Навчально-методичний посібник "Назустріч пам’яті"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.