Андріївський узвіз руйнується - архітектори

Архітектори рекомендують якнайшвидше провести нове детальне інженерне обстеження забудови Андріївського узвозу у зв'язку з загрозою її руйнування.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на Київське відділення національної спілки архітекторів України, яке на прохання громадськості провело обстеження технічного стану Андріївського узвозу.

Забудова легендарної вулиці складається з будинків від початку ХІХ ст. до наших днів. Одноповерхові будівлі в стилі "типового миколаївського класицизму" зводились на високому цоколі без підвалу та на цегляних фундаментах малого заглиблення.

Згідно з актом обстеження будівель, споруди знаходяться в різних фазах руйнації, деякі в аварійному стані.

Цегляна кладка стін у незадовільному стані, присутні вертикальні та похилі тріщини завтовшки від 0,5 мм до 6 мм. Цегляний декор зберігся на 70-75%. Цегляні карнизи фасадів – на 30%.

Протягом зими-весни 2011-2012 рр. конструкції фундаментів стіни та споруди в цілому постраждали від додаткового підтоплення та зсуву ґрунтів основи. Контрольні маяки на свіжих тріщинах відсутні, динаміка їхнього розвитку не контролюється.

Архітектори настійливо рекомендують кардинально обстежити будинки: виконати детальну облікову інвентаризацію з атрибуцією архітектурних деталей, що збереглися, забезпечити виконання архітектурно-археологічного обміру деталей, які збереглися в аутентичному вигляді і будуть необхідні для виконання проектів комплексної реставрації будинків. А потім за цими матеріалами скласти реставраційне завдання.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.