ТОРІШНІ ПРОВОКАТОРИ ЗНОВУ ПОЇДУТЬ ІЗ ЧЕРВОНИМ ПРАПОРОМ

У Севастополі стартував автопробіг містами України, Росії та Білорусі. 9 травня він має привезти до Москви величезну копію "прапора Перемоги". Серед організаторів - "Русское единство" і Колесніченко. Торік подібний захід закінчився бійками і стріляниною.

Про це повідомляє ВВС.

Перед стартом автопробігу червоний прапор презентували на головній площі Севастополя біля меморіалу на честь захисників міста.

"Ми не просто їдемо трьома країнами. Наша мета показати, що, незважаючи на розпад СРСР, у людей залишилося бажання об'єднати наші народи, - сказав один з організаторів акції Дмитро Полонський. - Тема Великої Вітчизняної війни – це поки що єдина тема, яка всіх нас об'єднує".

Ініціатором автопробігу виступив Кримський політичний рух "Русcкое единство". За даними організаторів акції, проект підтримала Держдума Росії, Федеральна агенція "Росспівробітництво", партія "Русский блок" та союз ветеранів всіх війн "Бойове братерство".

На підтримку акції висловився і член фракції Партії Регіонів у ВР Вадим Колесніченко.

"Учасники автопробігу будуть розгортати великий Прапор перемоги, на якому ветерани, зустрічаючи учасників акції, будуть розписуватись, - , - сказав Колесніченко. - Прапор буде піднято у Москві. А для того, щоб не було тих неподобств, що рік тому мали місце у Львові, буде проведено велику активну роз'яснювальну роботу".

Як має виглядати Прапор перемоги. ФОТО

Протягом 35 діб учасники автопробігу мають подолати 16 тисяч кілометрів, відвідуючи серед інших населені пункти Чеченської республіки, Північної Осетії, Дагестану, Придністров’я, а також багатьох областей Росії та України.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій "прапору Перемоги".

При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним стягом України.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.