Вдова Хонеккера: "Те, що НДР більше не існує - велика трагедія"

Вдова лідера соціалістичної Німеччини Марґо Хонеккер вважає, що люди, які намагалися подолати Берлінський мур, гинули марно. Вона не висловлює жодного розкаяння, називає пенсію в 1500 євро сміхотворною і впевнена, що одного дня НДР відродиться.

Про це вона заявила в інтерв'ю німецькій телекомпанії АРД, повідомляє "Ґардіан".

"Не було жодної необхідності перелазити через Берлінський мур, - сказала Хонеккер. - Як шкода, що вони платили за таку дурість своїми життями".

"Що такого злочинного було в східній Німеччині? - додала вона. - Що злочинного в тому, що люди жили в світі? У тому, що у них була перспектива? У тому, що вони могли заробляти на життя чесним трудом?".

"Те, що Німецької Демократичної республіки більше не існує - трагедія, - заявила Хонеккер журналісту Еріку Фрідлеру, додавши, що хоч і живе вона в Чилі, "але моя голова в Німеччині". При цьому вона мала на увазі не об'єднану ФРН, а "кращу Німеччину" соціалістичних часів.

На питання про те, чому у такому гарному місці для життя, як НДР, у 1989 році відбулася революція, удова Хонеккера заявила, що демонстрантів нацьковували вороги соціалізму: "У НДР теж були вороги. Ось чому в нас була Штазі [секретна поліція - ІП].

1989: Ось як почалося падіння Берлінського муру (ВІДЕО)

За словами журналіста Фрідлера, за кілька днів інтерв'ювання Марґо, яка під час свого 26-річного перебування на посту міністра освіти НДР наказувала кожному вчителю доповідати про всі випадку "ухилу від комуністичної лінії", в нього склалося враження, що удова була і залишається відірваною від реальності.

"Вона не виказує жодного розкаяння і не збирається просити вибачення", - сказав журналіст, додавши, що Хонеккер вважає "сміхотворною" державну пенсію в 1500 євро, яку їй щомісяця виплачує Німеччина.

Наостанок удова висловила переконання, що соціалістична Німеччина ще отримає свій шанс: "Ми посіяли зерно, яке одного дня ще дасть свої плоди. Ми просто не встигли реалізувати наші плани".

Нагадаємо, близько 5 тисяч людей вдалося перебратися через берлінську стіну, яка стояла з 1961-го по 1989 рік. При цьому 136 осіб, які намагалися потрапити в ФРН, були застрелені співробітниками прикордонної служби НДР.

Убивця Бандери втік на Захід у ніч, коли будували Берлінський мур

У 1991 році Марґо та Ерік Хонеккер утекли в СРСР, щоб уникнути кримінального переслідування в ФРН, однак після розпаду Радянського Союзу Хонеккера вислали з країни.

З 1992 року Марґо Хонеккер проживає у столиці Чилі Сантьяго. Її чоловік помер там у 1994-му від раку.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.