В Холодному Яру вшанують повстанців 1920-их років

На Черкащині вшанують козаків і старшин полку гайдамаків Холодного Яру, які у 1918-1920-х рр. боронили рідну землю від радянської Росії.

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

ІП наводить розклад планованих заходів.

29 квітня 2012 р., в неділю, в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградської області буде відкрито пам’ятник хліборобам Соснівки, Дев’ятки, Скаржинки і Тирнавки, які загинули влітку 1920 року від шабель червоного ескадрону (на трасі Київ – Знам’янка поворот на Соснівку між селами Вищі та Нижчі Верещаки).

Мітинг почнеться о 12.00. Вестиме його письменник Роман Коваль.

В цей же день, о 15.00, відбудеться покладання квітів до пам’ятника чорноліському отаманові Пилипові Хмарі в с. Цвітне Олександрівського району Кіровоградської області.

30 квітня, у понеділок, в центрі села Мельники Чигиринського району Черкаської області біля пам’ятника Героям Холодного Яру та пам’ятника поручникові Армії УНР письменникові Юрію Горлісу-Горському (в центрі с. Мельники, біля школи) о 12:00 розпочнеться меморіальний мітинг.

Під час мітингу буде відправлено делегацію для покладання квітів на могилу Василя Чучупака та братську могилу холодноярців на кладовищі села Мельники. Біля вояцьких могил пролунає сальва пам’ять і пошани до борців за волю України.

Після мітингу відбудеться реконструкція бою холодноярців з більшовиками (100 м праворуч від дороги Мельники – Кресельці, 1,5 км від місця проведення мітингу. Орієнтований початок – о 14.00.

Покладання квітів до меморіалу Холодноярським героям на хуторі Кресельці офіційно не входить до програми, але охочі можуть покласти квітку пам’яті (меморіал Холодноярським героям – 200 м за Креселецького лісництва).

О 15.30 тулумбас Чорних запорожців сповістить про початок освячення зброї та прапорів, яке здійснять священики Української православної церкви Київського патріархату. Подія відбудеться неподалік Мотриного монастиря на берегах Гайдамацького ставу (табличка “Монастирський став”).

16.45 – 17.45 – поминальний обід на березі Гайдамацького ставу.

16.45 – 17.15 – для іншої частини учасників – екскурсія на хутір Буда до дуба Максима Залізняка.

О 17.30 відбудеться урочисте відкриття Музею історії Холодного Яру на хуторі Буда.

17.45 – 18.45 – поминальний обід на хуторі Буда.

19.00 - концерт за участю народної артистки України Ніни Матвієнко, заслужених артистів України – кобзарів Тараса Силенка і Тараса Компаніченка, лідера гурту “Тінь Сонця” Сергія Василюка, бардів Гриця Лук’яненка, Володимира Самайди, Володимира Гонського, Василя Панченка та інших.

Як вшановували холодноярців торік, дивіться у ФОТОРЕПОРТАЖІ на "Історичній Правді"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.