Збирають гроші на пам'ятник полковнику Армії УНР

Благодійна ініціатива "Героїка" планує встановити пам’ятник на могилі полковника ветеринарної служби Армії УНР Костя Вротновського-Сивошапки.

Уродженець Миколаєва, Сивошапка брав активну участь у Перших визвольних змаганнях ще від 1917 року. Обіймав високі адміністративні та військові посади в установах УНР та Української Держави.

З 1920 року мешкав на Волині. Працював ветлікарем у Рівному. Здобув собі високу пошану серед ветеранів Армії УНР, адже надавав скаліченим козакам та старшинам всесторонню матеріальну допомогу, дбав про облаштування їхнього життя. Брав активну участь у громадському житті Рівного, був головою батьківського комітету Рівненської української приватної гімназії.

Стараннями полковника збудовано пам’ятник на могилі командувача Дієвої армії УНР Василя Тютюнника. Саме біля цієї могили, на Дубенському кладовищі Рівного, поховали Вротновського-Сивошапку згідно з його заповітом.

Кость Вротновський-Сивошапка

В період радянської окупації могила Костя Германовича занепала. Українці боялися навіть наближатися до поховань воїнів Армії УНР.

Сьогодні над похованням полковника стоїть старенький хрест, зварений з водопровідної труби. Активісти "Героїки" вирішили його замінити на традиційний для воїнів Армії УНР пам’ятник – Хрест Симона Петлюри.

Для реалізації цього задуму необхідно близько 3000 грн. Кошти вже збирають на малій батьківщин Вротновського-Сивошапки – в місті Миколаєві.

До благородної справи може долучитися кожен, переказавши гроші на картковий рахунок ПриватБанку:

4149 6050 5112 4386

Слабоспицький Олег Олександрович

Докладніше довідатись про встановлення пам’ятника можна за тел. 066 342 13 88 (Олег).

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 15 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській та Київській областях. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.