ПОШУКОВЦІ УКЛАЛИ УГОДУ З ТАБАЧНИКОМ

Міністерство освіти і Всеукраїнське об’єднання пошуковців будуть співпрацювати в галузі "патріотичного виховання молоді".

Про це йдеться в меморандумі, який підписали міністр Дмитро Табачник та представник пошукового руху Ярослав Жилкін, повідомляє прес-служба пошукової організації "Союз "Народна пам'ять".

Зокрема, передбачається практичне залучення шкільної та студентської молоді до пошукової діяльності через створення при діючих пошукових загонах "Союзу "Народна пам'ять" молодіжних пошукових груп, проведення спільних пошукових експедицій з масовим залученням молоді в якості волонтерів.

При навчальних закладах планується створювати осередки пошукових організацій для роботи з документальною базою.

Молодих людей будуть залучати також до пошуку родичів загиблих, встановлення місць поховань бійців Червоної Армії за запитами родичів, догляду за військовими похованнями та братськими могилами.

"Досвідчені пошуковці будуть проводити у навчальних закладах лекції, бесіди та інші заходи патріотично-виховного спрямування на підставі фактичного матеріалу, отриманого в ході практичної пошукової та наукової діяльності, - йдеться у прес-релізі. - Для груп школярів, дошкільнят та студентів проводитимуть тематичні подорожі та екскурсії по місцях боїв та поховань жертв війни і політичних репресій".

Ярослав Жилкін (ліворуч) і Дмитро Табачник

Пошуковці також допомагатимуть створювати та поповнювати музейні експозиції у навчальних закладах експонатами військових часів. У день підписання меморандуму про співробітництво з Міністерством освіти таку допомогу було надано київській середній школі № 181, де й відбулося укладання угоди.

В цій школі вже багато років існує музей Великої Вітчизняної війни, присвячений діяльності київського підпілля в роки окупації та особі відомого підпільника Івана Кудрі, причетного до диверсійних актів у Києві восени 1941 року.

Школярі під керівництвом педагогів поповнюють та зберігають експозицію, в якій є справжні речі підпільників та інші цінні експонати. У школі працює гурток екскурсоводів, проводяться заняття з практичного вивчення історичних документів та інша пошукова робота. Тепер до неї долучаться і пошуковці "Союзу "Народна пам'ять", які мають великий практичний досвід здійснення польового та архівного пошуку.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.